Митрополит Володимир зустрівся з Архієпископом Канберри та очолив моління з нагоди Всеавстралійської прощі вірних Мельбурнської Єпархії
Цими вихідними, 6-7 червня, у храмі св. Володимира у Канберрі відбулася Всеавстралійська проща вірних Мельбурнської Єпархії. Богослужіння з цієї нагоди очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, який перебуває з візитом в Австралії. Варто додати, що напередодні молінь Владика Володимир зустрівся із Архієпископом Канберри і Гоулберна Крістофером Проузом.
Участь у зустрічі також взяв Владика Микола Кардинал Бичок, Єпископ Єпархії святих верховних апостолів Петра і Павла із осідком у м. Мельбурн. У цьому часі Митрополит Володимир розповів Архієпископу Крістоферу Проузу про служіння Української Греко-Католицької Церкви у часі війни, а також поділився викликами, які постають перед вірними й духовенством.
Відтак, 6 червня, розпочалася Всеавстралійська проща вірних Мельбурнської Єпархії до Канберри. Цьогоріч вона проходила під гаслом «Сім’я — покликання і щоденна місія». Упродовж двох днів чисельно зібрані паломники мали нагоду єднатися у дусі молитви та взяти участь у різноманітних активностях. Архієрейську Божественну Літургію очолив Владика Володимир у співслужінні Владики Миколи, а також чисельно зібраного духовенства УГКЦ і РКЦ з різних куточків Австралії, зокрема й священнослужителів Івано-Франківської Архієпархії — о. Віталія Токара, судового вікарія, та о. Володимира Ганжі, захисника подружнього вузла.
«Сьогодні, розпочинаючи цю велелюдну прощу для українців в Австралії, ми приходимо як одна велика родина Божого народу. Кожен з нас прибув з різних міст, парафій, родин, але всіх нас єднає одна віра, одна свята Церква і одна любов до нашого українського народу», — наголосив Митрополит Володимир на початку своєї проповіді під час першого дня прощі.
Він підкреслив особливе значення родинного середовища для духовного та релігійного виховання дітей: «Саме родина була, є і залишається тим середовищем, де зароджується віра, де діти вчаться перших слів молитви, де дитина вперше чує про Бога та Його святий Закон. Наш український народ вистояв у найважчі часи поневолень та переслідувань саме тому, що мав сильну боголюбиву сім’ю, де батьки забезпечували дітей не лише хлібом земним, але й наповнювали їхні серця любов’ю до Бога, християнських чеснот та рідної землі».
Наприкінці Літургії адміністратор храму св. Володимира у Канберрі о. Василь Мотріченко привітав архієреїв у святині. Він пригадав, що багато років тому саме Владика Володимир благословив його, молодого хлопця, до семінарії, тому йому особливо приємно сьогодні вітати його у Канберрі. Він також розповів вірним, що у травні 1989 року, коли вірні УГКЦ на чолі із єпископами Филимоном Курчабою, Софронієм Дмитерком, Павлом Василиком розпочали ланцюгове голодування у Москві з вимогою легалізації УГКЦ, одним із чотирьох присутніх серед них священників був саме Владика Володимир Війтишин, тобто він був одним із тих, хто безпосередньо причинився до того, щоб наша Церква мала майбутнє.
Першого дня прощі, після Літургії, прочани мали нагоду долучитися до активностей у різновікових групах, спільної молитви на вервиці, Великої Вечірні й молитов ТЕЗЕ. Завершили день традиційною ватрою.
У неділю, 7 червня, Архієрейську Божественну Літургію очолив Владика Микола Кардинал Бичок. У часі проповіді до присутніх звернувся Митрополит Володимир, який роздумував над цінністю родини та подружнього життя:
«Свята Церква Христова, усвідомлюючи, що подружжя і сім’я становлять собою одне з найвищих дібр людства, бажає донести свій голос і надати свою допомогу тим, які вже знають вартість подружжя, вартість родини і намагаються виявити вірність цьому у житті, а також тим, які є непевні, занепокоєні й шукають правду. Даючи підтримку одним, просвічуючи інших і допомагаючи ще іншим, свята Церква служить кожній людині, яка призадумується над долею подружжя й сім’ї».
«Саме Пресвята Родина, у планах Божого Провидіння, стала ідеальним взірцем кожної християнської родини, сьогодні так захитаної та здепресованої у світі. Саме це взірцеве подружжя святого Йосифа Обручника і Марії сьогодні ставить Церква перед наші очі, щоб пригадати нам про святість християнської родини», — мовив проповідник.
Наприкінці Літургії Владика Микола подякував Владиці Володимиру, о. Віталію та о. Володимиру за те, що вони приїхали до Австралії, провели реколекції для духовенства Мельбурнської Єпархії, а також залишилися, щоб взяти участь у прощі, і за ті глибокі духовні науки, які Митрополит Володимир виголосив протягом цих двох днів прощі.
Згодом Кардинал Микола подарував Владиці Володимиру хрест ручної роботи із зображеннями традиційних орнаментів корінних австралійських народів, побажавши: «Нехай цей хрест буде для Вас постійним нагадуванням про нашу Церкву в Австралії і про те, що ми також єднаємося із Вами в молитві, єднаємося у цій духовній боротьбі».
У свою чергу Архієпископ Івано-Франківський привітав Владику Миколу із шостою річницею архієрейської хіротонії. «Сьогодні хочемо також подякувати і вашим батькам, нехай Бог благословить і вашу родину, ту домашню церкву, де вони виховали вас в такій великій любові до Бога, що Господь покликав вас насамперед до монашого служіння, опісля до священичого, а тоді до архієрейського, і то не закінчилося, бо ще й до кардинальського служіння», — зазначив він.
Опісля єпископи уділили присутнім благословення мощами блаженного Володимира Прийми та Пратулинських мучеників, що постійно зберігаються у храмі святого Володимира. Насамкінець Владика Володимир поблагословив присутніх освяченою водою.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ
за матеріалами із сайту Української Католицької Церкви Австралії, Нової Зеландії і Океанії










