Столичні заклади культури продовжують системну роботу зі створення безбар’єрного середовища. Йдеться як про фізичну доступність приміщень, так і про адаптацію культурних послуг, розвиток цифрових сервісів і впровадження інклюзивних форматів взаємодії з відвідувачами. Про це інформують у Департаменті культури КМДА.

У музеях, бібліотеках і театрах триває облаштування інфраструктури для людей із порушеннями зору, слуху, мобільності та інших відвідувачів із числа маломобільних груп.

Зокрема, в низці закладів встановлюють тактильну навігацію, інформаційні таблички шрифтом Брайля, направляючі елементи та поручні. Такі рішення вже впроваджені або перебувають на етапі дооблаштування в Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського, Музеї видатних діячів української культури, Київській міській галереї мистецтв «Лавра», Музеї-квартирі Павла Тичини та інших закладах. Також окремі установи працюють над створенням переносних рішень доступності, зокрема пандусів і спеціальних зон для комфортного відвідування.

У закладах культури також впроваджуються комплексні рішення для забезпечення безбар’єрного доступу до культурних послуг. Так, у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі функціонує сучасний панорамний ліфт, який забезпечує зручне пересування між усіма чотирма поверхами театру, глядацькими залами та сценічними просторами для людей з інвалідністю, військових, які проходять відновлення після поранень, а також відвідувачів старшого віку. Крім того, у театрі облаштовано безбар’єрний маршрут від входу до основних функціональних зон: встановлено автоматичні двері, пандуси та кнопку виклику персоналу, передбачено адаптовані місця для глядачів на основній і малій сценах, спеціалізовану вбиральню та паркувальні місця для людей з інвалідністю.

Особливу увагу приділяють доступності культурного контенту, зокрема для людей із порушеннями зору. Музеї виготовляють тактильні копії експонатів, створюють аудіодискрипції та адаптовані формати експозицій. Зокрема, тактильні моделі вже є в Національному музеї «Київська картинна галерея», Музеї Ханенків і Національному музеї декоративного мистецтва України. Надалі окремі заклади також планують створення 3D-макетів музейних об’єктів.

Паралельно заклади культури розвивають цифрову безбар’єрність. На офіційних ресурсах з’являються спеціальні розділи про доступність послуг, оновлюють інформацію для людей з інвалідністю, розширюють онлайн-формати взаємодії. Бібліотеки забезпечують доступ до електронних каталогів, онлайн-заходів і матеріалів із субтитрами, а також впроваджують спеціалізоване обладнання для людей із порушеннями зору.

Окремим напрямом залишається підготовка працівників закладів культури. Фахівці проходять навчання щодо комунікації з людьми з різними типами порушень, опановують безбар’єрні підходи до проведення екскурсій і культурних подій.

Крім того, розширюється практика інклюзивних культурних програм: екскурсій із перекладом жестовою мовою, вистав з аудіодискрипцією, адаптованих майстер-класів, арттерапевтичних занять і культурних подій для ветеранів, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та дітей з особливими освітніми потребами.

Формування безбар’єрного середовища та інклюзивного культурного продукту триває відповідно до Плану заходів зі створення безбар’єрного простору в місті Києві, затвердженого мером Віталієм Кличком. Мета цієї роботи – зробити культурний простір столиці доступнішим і комфортнішим для всіх відвідувачів.