24 червня, у день Різдва святого Івана Хрестителя, У Духовій Криниці, що в селищі Єзупіль,вкотре відбулося cвято духовної пісні, яке об’єднало духовенство, паломників, творчі колективи та мешканців громади у спільній молитві за Україну, її Захисників і довгоочікуваний мир. Моління очолив Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Духова Криниця здавна є одним із найбільш знаних паломницьких місць Прикарпаття. Щороку сюди прибувають прочани, щоб почерпнути духовної сили, піднести свої молитви до Господа та отримати благодать через участь у богослужіннях.

Під час Архієрейської Божественної Літургії Єпископу співслужили чисельно зібрані душпастирі нашої Архієпархії.

Звертаючись до вірних із проповіддю, Владика Микола наголосив на важливості щирої молитви, християнського свідчення та довіри до Бога в час випробувань. Особливу увагу проповідник звернув на значення свята Різдва святого Івана Хрестителя. Архієрей наголосив, що Церква відзначає небагато подій, пов’язаних із народженням святих, а тому це свято вказує на виняткове місце Предтечі Господнього в історії спасіння. За його словами, Іван Хреститель стоїть на межі двох Завітів — він є останнім із пророків Старого Завіту та першим свідком Нового, а все його життя було присвячене приготуванню дороги для приходу Месії.

Роздумуючи над євангельською історією Захарії та Єлизавети, Владика зазначив, що вона є близькою багатьом людям, які тривалий час очікують відповіді на свої молитви. Він зауважив, що навіть тоді, коли Господь, здається, мовчить, людина не повинна втрачати надії та довіри: «Скільки людей і сьогодні можуть впізнати себе в цій історії. Ми молимося про щось роками, а відповіді немає. Ми просимо Бога про здоров’я, мир, навернення близьких, припинення війни, а Господь ніби мовчить. Але історія Захарії та Єлизавети нагадує нам: мовчання Бога не означає Божої відсутності. Коли людська надія майже згасла, Бог починає діяти».

Відтак Архієрей звернув увагу на духовний урок, який випливає з постаті Захарії. За словами Владики, сумнів нерідко закриває людину на Божу дію, натомість справжня свобода приходить тоді, коли людина приймає Божу волю та довіряє Його задумові навіть тоді, коли не все розуміє.

Особливу увагу Владика Микола приділив постаті святого Івана Хрестителя, який ніколи не шукав власної слави, а всім своїм життям вказував на Христа. Архієрей зауважив, що слова Предтечі «Йому треба рости, мені ж маліти» стали програмою всього його життя та прикладом для кожного християнина.

«Яка велика різниця між Іваном і сучасною культурою самопрославлення. Сьогодні людина часто прагне бути в центрі уваги, шукати визнання, демонструвати себе. Іван натомість показує інший шлях — шлях служіння. Його велич полягає в тому, що він вказує на Іншого, на Христа Месію», — сказав Єпископ-помічник.

Продовжуючи роздуми, проповідник наголосив, що світ сьогодні особливо потребує нових предтеч — людей, які своїм життям свідчитимуть про Господа та допомагатимуть іншим знаходити дорогу до Нього:

«Справжня святість не полягає в тому, щоб люди дивилися на нас. Вона полягає в тому, щоб через нас люди знаходили Христа. Сьогодні наш світ особливо потребує нових предтеч. Потребує батьків, які приведуть своїх дітей до Бога, священників і єпископів, які не проповідуватимуть себе, а Христа, богопосвячених осіб, які свідчитимуть радість Євангелія, та мирян, які своїм життям покажуть, що віра є живою і діяльною».

На завершення проповіді Владика Микола звернув увагу на слова Євангелія про те, що святий Іван «ріс і скріплявся на дусі». За словами Єпископа, саме духовна сила є однією з найбільших потреб сучасної людини, виснаженої війною та щоденними випробуваннями: «Не сказано, що він ставав багатшим. Не сказано, що ставав впливовішим. Не сказано, що здобував людську славу. Натомість сказано найважливіше — він скріплявся на дусі. Мабуть, це одна з найбільших потреб і нашого часу».

Після моління відбулося освячення води. Відтак біля каплиці Святого Духа розпочалася концертна програма свята духовної пісні. Учасники виконували духовні та патріотичні твори, сповнені віри, надії та любові до Бога й України.

Концерт відкрила Віолета Костенко піснею «Квітка-душа» у супроводі зразкового аматорського ансамблю танцю «Перлинка» народного дому селища Єзупіль. Відтак своїми виступами присутніх потішили народний хор селища Єзупіль, аматорський камерний хор «Човен» Дубовецької громади, церковний хоровий колектив «Червона калина» із села Стриганці, вокальний ансамбль Єзупільської школи мистецтв, дитячий вокальний ансамбль «Намистинки», солістка Антоніна Буриченко, хор церкви святого Миколая села Побережжя, жіночий ансамбль народного дому селища Єзупіль, хор церкви Різдва Пресвятої Богородиці «Ганнусівчанка», тріо «Гармонія» та жіночий хоровий колектив «Розаріум».

Загалом у святі взяли участь дванадцять колективів та виконавців. Завершенням концертної програми стало спільне виконання духовного гімну України «Боже великий, єдиний», під час якого всі присутні єдналися в молитві за український народ і державу.

Особливістю цьогорічного заходу став благодійний збір коштів на підтримку українських військових, що вкотре засвідчив небайдужість учасників свята до потреб Захисників Батьківщини.

Свято духовної пісні на Духовій Криниці вже багато років залишається важливою подією духовного та культурного життя Прикарпаття, об’єднуючи людей навколо молитви, християнських цінностей та любові до України.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

за матеріалами із фейсбук-сторінки Єзупільської ТГ

Джерело