Сьогодні знову отримав порцію звинувачень від пана Гетманцева. Можу запевнити: так само, як у нього є сили компрометувати еАкциз та інші проєкти Мінцифри, так у мене завжди є завзяття говорити правду й спростовувати маніпуляції та брехню мовою фактів.

Теза про «мертву систему» спростовується статистикою: лише за червень 2026 року бізнесом у системі успішно згенеровано понад 6 мільйонів унікальних ідентифікаторів, які є основою для формування електронних акцизних марок. Загалом з початку року згенеровано майже 49 мільйонів таких ідентифікаторів.

Тепер предметніше:

Закид № 1: весь бізнес, який так чи інакше пов’язаний з підакцизними товарами, констатував неготовність еАкцизу і зрив цієї реформи.

Ніхто реформу не зриває. Система жива і зараз проходить тестування, у якому беруть участь компанії — лідери ринку.

Говорити те, що система абсолютно не готова, — це ігнорувати реальність. Ми вже провели комплексний пілот повного життєвого циклу е-марки, у якому взяли участь український виробник та імпортер JTI, дистриб’ютор DLS та мережа роздрібних магазинів ЛотОК.

Для цього пілоту економічний оператор використав європейські коди, які після запуску системи в листопаді використовуватимуться як електронні марки, згенеровані системою еАкциз. Далі дистриб’ютор прийняв продукцію та доставив її до магазину, де касир продав товар покупцю. Після продажу товару ці е-марки відобразилися в системі Державної податкової служби, потім — у системі еАкциз.
Ми завершили тестування бізнес-процесів для нарахування та сплати акцизного податку, а також запустимо на початку липня окрему систему служби підтримки, щоб робота зі зверненнями користувачів була ефективнішою.

Протягом усієї реформи ми провели десятки зустрічей з бізнесом, представниками ІТ-компанії та інших державних органів. Зокрема, із бізнесом маємо періодично круглі столи та окремі вебінари

Закид № 2: з 1 листопада цього року бізнес втрачатиме по 500 мільйонів, або 180 мільярдів гривень на рік.

Жодна офіційна асоціація чи аудиторська компанія не давала розрахунків про неминучі втрати. 500 млн грн — це цифра, яку Європейська Бізнес Асоціація (ЄBА) назвала як потенційний ризик у разі гіпотетичного збою системи (саме для того, щоб цього не сталося, ми й тестуємо систему зараз). Автор закиду просто видає чуже припущення про ризики за доконаний факт, щоб налякати суспільство.

Насправді ж реальні втрати держава несе просто зараз через тіньовий ринок. Частка нелегального тютюну сягає майже 20%, а це десятки мільярдів гривень збитків для бюджету щороку. еАкциз створюється саме для того, щоб повернути ці гроші державі.

Зауважу ще раз, що система працює: згенеровано тисячі електронних марок, деякі супермаркети просканували їх, пілот повного ланцюга виробництва чи імпорту пройдено.

Закид № 3: програмне забезпечення не готове, але вже прийняте від підрядників державою і на «недієве ПЗ» витратили 59 мільйонів гривень

По-перше, на розробку не витрачено жодної копійки з державного бюджету — це грантові кошти міжнародних донорів (раніше USAID, після цього UK International Development). ІТ-підрядника обрали на прозорому міжнародному тендері, що повністю виключає доступ державних службовців України до транзакцій та внеможливлює корупційні ризики.

Систему тестували і прийняли відповідно до державних вимог. Щоб бізнес почав тестувати систему, ми повинні були запустити передбачений законом тестовий режим роботи. А для цього Мінцифра мала прийняти систему в розробників. Це процес, який прописано в законі.

Під час інтеграції магазини та виробники знаходять баги, розробник виправляє їх. Будь-який фахівець підтвердить: виявлення багів під час налаштування системи національного масштабу — це стандартний процес. Усі виявлені технічні неточності розробник виправляє безоплатно, у межах гарантійних зобов’язань.

Етап модернізації — це ще один напрям розробки, який поки не розпочався, тільки формується його склад, до якого ввійдуть, зокрема, імплементація змін, які відбулися в нормативному полі вже під час розробки еАкцизу, додатковий функціонал, про розробку якого просять інші державні органи для ефективного виконання їх функцій, а також додатковий функціонал, потребу в якому виявив бізнес під час тестування системи.

Закид № 4: намагаємося показати презентації та перемоги, яких насправді немає.

Мінцифра завжди будує взаємодію з підприємцями та асоціаціями на принципах партнерства, а не імпровізацій чи презентацій. Процес адаптації ринку до нових правил є відкритим. Ми збираємо фідбек, проводимо тестування й спільно доопрацьовуємо механізми, щоб перехід для легального бізнесу відбувся без втрати робочих місць й операційних збоїв. І про результати ми публічно звітуємо.

Ми не просто оцифровуємо процеси — ми вбиваємо схеми. Коли реформа закриває мільярдні потоки для нелегального ринку, інформаційні атаки неминучі. Проте еАкциз буде реалізовано — легально, захищено та на користь державного бюджету України!