3 липня у селі Причепівка Ружинської громади Житомирської області відбулося молитовне вшанування пам’яті українських та польських воїнів, які загинули у червні 1920 року під час боїв за Самгородок, спільно протистоячи більшовицькій навалі.

На території Ружинщини є особливе місце, де історія нагадує про спільну боротьбу українського та польського народів за свободу. Над братською могилою-курганом польських військовослужбовців височіє дерев’яний хрест, а на пам’ятній табличці викарбувані символічні слова: «За нашу і вашу свободу». Саме біля цього пам’ятного знака зібралися представники духовенства, державної влади, дипломати та громадськість, щоб згадати трагічні події літа 1920 року, коли бої за Самгородок забрали життя воїнів, котрі боронили європейську цивілізацію від наступу більшовизму.

Заупокійну молитву за всіх полеглих героїв, які знайшли свій останній спочинок на ружинській землі, звершили священники Київської архиєпархії УГКЦ: о. Роман Шкрібенець, о. Антон Борис та о. Іван Стефанишин. Учасники заходу також вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до братської могили.

У меморіальному заході взяли участь почесні гості: Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Олександр Александрович, представники Посольства Республіки Польща в Україні, заступник начальника Житомирської обласної військової адміністрації Костянтин Лопушанський, керуючий справами виконавчого апарату Житомирської обласної ради Віктор Назар, начальниця Управління культури та туризму Житомирської ОВА Тетяна Руденька, представники Бердичівської РВА, військовослужбовці, науковці, духовенство та жителі громади.

Після спільної молитви до присутніх звернувся священник Київської архиєпархії о. Іван Стефанишин, наголосивши, що християнська пам’ять покликана не розпалювати ворожнечу, а лікувати історичні рани правдою та любов’ю:

«Пам’ять без правди стає зброєю, а правда без любові — новою раною. Лише пам’ять, очищена правдою і освячена молитвою, стає дорогою до примирення і миру. Пам’ять не повинна роз’єднувати народи. Правдива пам’ять очищає, лікує та навчає. Вона допомагає не повторювати помилок минулого і вчить цінувати мир, який завжди має свою ціну».

У своєму слові священник підкреслив, що сьогодні Україна знову переживає боротьбу проти тієї самої імперської ідеології, яка понад століття тому несла смерть і поневолення народам Європи.

Водночас Церква наголошує, що християнське примирення ніколи не означає забуття чи відмови від історичної правди. Навпаки, лише чесне пізнання минулого, молитва за всіх загиблих і взаємне прощення можуть стати основою майбутнього миру між народами. У цьому контексті особливо актуально звучить духовний заповіт святого Папи Івана Павла ІІ, який під час історичного візиту до України закликав український і польський народи жити словами: «Прощаємо і просимо прощення», щоб історична пам’ять перестала бути джерелом нових поділів і стала початком спільного майбутнього.

Зі свого боку, селищний голова Ружинської громади Людмила Біляк висловила вдячність Українському інституту національної пам’яті за вагомий внесок у збереження історичної спадщини краю. Вона наголосила, що такі місця є безцінним свідченням спільної історії українського та польського народів, які допомагають берегти історичну правду та нагадують майбутнім поколінням про високу ціну свободи.

Як неодноразово наголошує Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, «якщо Бога забрати зі світу, нічого справді людського в ньому не залишиться». Саме тому молитва, пам’ять і відповідальність перед правдою є невід’ємними складовими оздоровлення суспільства та справжнього примирення.

Пам’ять про українських і польських воїнів, які понад століття тому віддали життя у боротьбі проти більшовицької навали, сьогодні набуває особливого, сакрального значення. Вона єднає покоління й нагадує, що свобода ніколи не була дарованою, а завжди оплачувалася жертовністю тих, хто став на її захист. Сьогодні ж взаємна підтримка, повага та спільна молитва залишаються міцною основою добросусідства, партнерства та майбутньої перемоги правди.

За матеріалами о. Івана Стефанишина та прес-служби Ружинської громади

Джерело