«Сьогодні в особливий спосіб молимо нашу Небесну Неньку — Матір Божу, яка нас точно завжди розуміє, щоби вона і надалі в своїй Неустанній Помочі нас супроводжувала, щоби була з нами, щоби нас ніколи не покидала. Адже вона, як добра Матір, ніколи не покине своєї дитини, якщо дитина цього буде хотіти». З такими словами 5 липня до прочан у Маріямполі звернувся Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, з нагоди завершення прощі родин до Маріямпільської Чудотворної ікони Матері Божої. Цього ж дня Архієрей уділив дияконські свячення піддиякону Андріану Іванусю — випускнику Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата.

Проща до Маріямпільської Чудотворної ікони Матері Божої тривала два дні. Першого дня для вірних відбулися молитовні чування, а кульмінацією паломництва стала урочиста Архієрейська Літургія. Основне намірення молінь — за мир та спокій в Україні.

Другий день прощі розпочався із зустрічі Архієрея на подвір’ї перед храмом. Єпископа зустріли вірні, діти, молодь, представники влади й духовенство.

Під час Архієрейської Літургії Владиці Миколі співслужили парох парафії Воздвиження Чесного Хреста Господнього о. Роман Дзюбак, протопресвітер Дубівецького протопресвітеріату о. Олег Каськів, душпастирі Дубівецького протопресвітеріату та запрошене духовенство Івано-Франківської Архієпархії.

Звертаючись із пастирським словом до вірних, Владика Микола: «Сьогодні Господь дарує нам особливу благодать. Ми стоїмо на святому місці. Ми прийшли сюди до стіп Богородиці, прославленої, чудотворній іконі Маріямпільській, як паломники Марії. Хтось із нас прийшов сюди із радістю, щоби дякувати Богові. Хтось прийшов, щоби просити, просити за завершення війни, просити за нашу справедливу перемогу, благати Господа, щоби наші рідні повернулися з передової, із полону, щоб віднайшлися безвісти зниклі».

Відтак Єпископ зазначив: «Сьогодні ми творимо прощу родин. Я в особливий спосіб вітаю вас, дорогі родини, які прийшли сюди, щоби подякувати Богові за подружнє життя, подякувати Богові за дар материнства і батьківства, просити у Господа благословення для ваших дітей і багато іншого».

Роздумуючи над євангельським уривком про двох біснуватих, проповідник зазначив, що вони втратили можливість спілкуватися з іншими, з рідними, з друзями. «Справді, для них здається, життя стало безнадійним. І тут приходить Господь Христос. Він приходить саме до них. У цьому приході Христа до цих біснуватих виявляється одна з найпрекрасніших рис нашого Спасителя. Він іде туди, куди людина вже не хоче іти. Він, Господь, не боїться людських страждань, Він не втікає від людського горя. Господь іде, щоби врятувати людину, щоби змінити людину, щоби зцілити людину».

Згодом Архієрей роздумував про свято Матері Божої Неустанної Помочі: «Мати Божа Неустанна сьогодні в особливий спосіб опікується усіма нами, в особливий спосіб родинами. Адже здається, що сьогодні немає жодної родини, яка би не переживала якесь терпіння, якесь горе, якийсь сумнів, якісь страждання, незгоду. І Мати Божа Неустанної Помочі сьогодні хоче бути з нами, хоче бути покровителькою кожної родини. Мати Божа, яка прославлена тут, в чудотворній іконі Маріямпільській, сьогодні в особливий спосіб хоче захистити наших Захисників».

На завершення, говорячи про головну тему Синоду Єпископів у Зарваниці — покликання до монашого і священничого стану, Єпископ мовив: «Інколи Господь від нас, в лапках, вимагає чогось такого, чому ми противимося. Але тоді так важливо є молитися і відкриватися на Божий голос, на Божу благодать, щоби ми не діяли згідно наших людських, навіть правильних стандартів чи планів, але прислухалися до Божого голосу. Дорогі хлопці і дівчата, я прошу вас, коли чуєте голос Божий іти до семінарії чи монастиря, не бійтеся, а скажіть: “Так, я спробую”. Прийдіть і спробуйте, розпізнайте, відчуйте. Якщо “це моє”, Богові дякувати, якщо “не моє”, продовжуйте шукати іншу дорогу свого покликання».

Особливим моментом Літургії стали дияконські свячення Андріана Івануся — випускника Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата. Згідно з церковним уставом, Чин уділення Таїнства Священства у першому ступені відбувся після освячення Євхаристійних Дарів.

Після богослужіння на церковній площі лунала молитва над усіма прочанками, які носять ім’я Марія, з нагоди празника Матері Божої Неустанної Помочі. Відтак парох парафії о. Роман Дзюбак та протопресвітер о. Олег Каськів висловили подяку Владиці за пастирське слово та спільну молитву на щорічній прощі до Маріямполя.

Згодом новопоставлений диякон Андріан подякував Владиці Миколі, духовенству, родині та всім, хто допомагав та супроводжував його на шляху до Таїнства Священства.

Відтак лунала подяка всім прочанам, військовослужбовцям, місцевій владі, волонтерам та медикам за допомогу у проведенні молитовних чувань та за паломництво до чудотворної ікони Матері Божої. Згодом лунав духовний гімн «Боже Великий, Єдиний», а відтак духовенство та вірні молилися «Отче Наш» біля меморіалу за повернення Воїнів з полону та віднайдення безвісти зниклих Захисників.

Зворушливим моментом дня стало освячення Владикою Миколою стенда з фотографіями зниклих безвісти українських Захисників.  Після завершення молитовної програми на гостей та прочан чекав теплий прийом із традиційним частуванням автентичною місцевою стравою «Шопеня».

Фото: Дубовецька територіальна громада

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело