Американський публіцист та громадський інтелектуал Джордж Вайґель у колонці «Ukraine and the Limits of Dialogue» («Україна і межі діалогу»), опублікованій у виданні «First Things», розповів, що вже кілька місяців поспіль отримує ранкові повідомлення від Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука після чергових російських нічних атак на Київ. На переконання автора, вони свідчать, що росія веде проти України не війну, а цілеспрямовану терористичну кампанію проти мирного населення.

Джордж Вайґель зазначив , що такі повідомлення зазвичай надходять після ночей, які Блаженніший Святослав проводить у бомбосховищі. За словами автора, за останні чотири з половиною роки це траплялося вже багато разів.

«До повідомлень він додає цифрову карту, на якій видно, де російські ракети й безпілотники освітлювали нічне небо, наносячи удари по столиці України. На цій карті немає військових об’єктів. Російські удари навмисно спрямовані на цивільні об’єкти. І хоч силам української протиповітряної оборони вдається збити частину ракет та дронів — інші все ж досягають цілі. Вбивають невинних людей, сім’ї втрачають свої домівки через цю політику навмисного заподіяння жертв серед цивільного населення», — пише Джордж Вайґель.

Рух повітряних цілей під час атаки на Київ 19 липня 2026 р.

Автор також зазначив, що 15 червня, через атаку російського дрона значного руйнування зазнала Києво-Печерська Лавра, історичний православний «Печерський монастир». «Ось вам і „захисник християнської цивілізації“ — „цар путін“», — наголошує він. Саме тому, на переконання Вайґеля, це не війна, а тероризм, метою якого є знищення національної моралі. За його словами, це не спрацьовує — так само, як не досягла своєї мети нацистська повітряна кампанія проти Великої Британії у 1940 році.

Ліквідація пожежі внаслідок російського удару по Києво-Печерській лаврі

«Якби Квентін Рейнольдс — журналіст XXI століття — сьогодні вів репортаж з України, його коронною фразою було б „Київ це витримає“, як і „Лондон це витримає“, що відображало британську стійкість і рішучість перед обличчям Люфтваффе».

Але Київ, на його переконання, не повинен це терпіти. «Ці терористичні атаки відбуваються лише тому, що „цар путін“ програє розв’язану ним наземну війну, яку він розпочав 24 лютого 2022 року. Ця війна триває попри катастрофічні втрати російської армії, спричинені повною зневагою її командування до життя погано підготовлених солдатів»

Далі Вайґель звертається до історичних паралелей. Він зазначає, що японські мілітаристи під час Другої світової війни виправдовували готовність воювати до смерті кодексом бусідо, який вважав капітуляцію ганьбою. Однак, на думку автора, російське варварство є ще страшнішим, адже його намагаються виправдати християнською вірою.

Публіцист нагадує про проповідь патріарха російської Православної Церкви Кирила 6 березня 2022 року в московському храмі Христа Спасителя, у якій той представив вторгнення росії як «священну війну» між християнською росією та «сатанинським Заходом», до якого прагнула приєднатися Україна.

Читайте також:
«Україна і межі діалогу». Джордж Вайґель

«Якщо ця брехня не була богохульством, то, як мінімум, межувала з ним. Ця святотатська політика виправдати те, що не підлягає виправданню, триває й досі. Вона була засуджена Вселенським патріархом Константинополя Варфоломієм, який є „першим серед рівних“ у керівництві православних церков».

Усе це, за словами автора, ставить нагальне питання про межі діалогу в певних історичних обставинах.

Вайґель згадує позицію Вінстона Черчилля, який, попри готовність застосувати силу для захисту Великої Британії, вважав, що загалом «зустріч віч-на-віч краща, ніж війна». Цю думку, зазначає автор, пізніше переінакшив Гарольд Макміллан словами: «розмови кращі, ніж війна». Також Вайґель зазначає, що релігійні лідери, зокрема Папа Лев, не виходять за межі своєї місії, коли нагадують, що війна завжди є поразкою людства.

Однак, на переконання автора, засудження заслуговує не лише війна.

Вайґель наголошує, що не меншим злом є покірність тиранії, мовчазне потурання спробі геноциду українського народу та неспроможність надати всю можливу допомогу тим, хто щодня, ризикуючи власним життям, чинить опір агресору, який «навмисно націлюється на мирних жителів, прагнучи зламати волю країни до опору».

Насамкінець автор стверджує, що пропорційне й виважене застосування сили може створити передумови для справжнього діалогу, заснованого на безпеці, свободі та справедливості. На його думку, реальні переговори можливі лише тоді, коли агресор або ті, хто утримує його при владі, усвідомлять марність своїх загарбницьких намірів і високу ціну продовження війни.

«Таким чином, хоча й ціною, безперечно, трагічною, створюються умови для того, щоб розум міг відіграти належну роль у вирішенні конфлікту. Саме така ситуація склалася сьогодні в Україні», — підсумовує Джордж Вайґель.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело