В Архикатедральний Собор св. Юрія відбулася Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди Пресвітерського свячення отця Романа Дмитріва. Чин рукоположення звершив Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор.

Звертаючись до новопоставленого отця, Митрополит Ігор наголосив, що священниче покликання передусім є покликанням до служіння — Богові та людям.

― В уривку святого апостола Павла до коринтян, блаженний наголошує, щоб примиритися з Богом, причому, пригадує про посланців Христа, а посланці – це священники та єпископи, які допомагають вірному людові у примиренні з Господом. Апостол Павло думає про людей, щоб не чинили зла та не перебували у стані гріху. Відомо, що Ісус Христос встановив таїну Сповіді, де кожна християнська душа має можливість каятися за свої гріхи та отримати прощення. Глибокі слова написав святий апостол: «… Від імени Христа просимо: примиріться з Богом» (2Кр 5,20), тут апостол Павло ставить планку примирення так високо, що благання духовних осіб до вірних, адресує від самого Господа. І сам Спаситель звертався до своїх учнів: «Хто слухає вас, – той мене слухає; і хто гордує вами, – мною гордує; хто ж гордує мною, гордує тим, хто послав мене» (Лк 10,16). Велику владу та відповідальність в ділі спасіння поклав Ісус Христос на священників та єпископів, а вірних наказав слухати їхніх повчань та виконувати. Завдання священника – гідно здійснювати свій священицький обов’язок: жити чесно і проповідувати, та навчати старанно. Ісус Христос невинно терпів за усіх людей, яких викупив нас від демонської неволі, тому завдання священника високе: хоч би проповідувати гідно з доброю молитовною підготовкою …

Доброчесний брате, священнику Бога живого, отче Романе, сьогоднішнє євангельське читання для тебе та усіх священників підібрав Святий Дух, бо розповідається про покликання Ісусом Христом апостолів. Господь йшов берегом Галилейського моря і бачив там Симона й Андрія; Якова Заведейового з братом Іваном й запросив їх, щоб слідували за ним, це було важливішим від ловлі риби. Слова Ісуса глибоко проникли у серце рибалок, які залишили своє ремесло й подалися за Христом. Пішли зі Спасителем у Капернаум, а він увійшов до синаґоґи в суботу й почав навчати. Присутні дивувалися навчанню Ісуса й відчували його владу, чого бракувало книжникам, мабуть, з дива не могли вийти запрошені Ісусом, яких він закликав, щоб слідували за ним. Так багато з цього поданого нам уривку можемо навчитися, що: не існує нічого більшого для людей, як йти за Ісусом; слід, мати відвагу покинути усе, що любе нашому серцю; Бог знає, кого кликати – позитивний відгук дуже важливий для людини; не боятися усе своє життя довірити Христові.

Доброчесний брате, священнику Романе, Господь знав тебе тоді, коли ти ще не прийшов на світ, полюбив тебе та покликав, щоб ти був гідним покликання його священником. «Отже, йдіть і вчіть усі народи, хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і Святого Духа» (Мт 28,18). Господь дав владу навчати, не володарювати, не вивищувати себе понад інших, не погорджувати тими, хто менший успіхом, а навчати усіх, звичайно, хто не бажає, таких силою не заставляти. Ще у Старому Завіті Господь велів Мойсеєві: «… І зроблять святі ризи Ааронові і його синам, щоб мені служили» (Вих 28,4). Господь виразно повелів, щоб йому, лише, йому служили! А служити Богові – великий привілей і Господь у вічності промовить до своїх учнів: «… Прийдіть, благословенні мого Батька, успадкуйте приготоване вам Царство від створення світу» (Мт 25,34). За наше сумлінне служіння Бог приготував нам велике та вічне Царство, тому вартує пристойно служити нашому Творцеві! Прислухаймося до слів Учителя Церкви, святого Альфонса Ліґуорі: «Всевишній наповнить тебе світлом у пітьмі дочасної смерті та визволить від вічної смерті, якщо ти використав своє земне життя, щоб помагати душам у потребі та потішав їх, коли були пригноблені. Так само навчає святий Августин, який каже: «Ти спасешся, якщо врятував хоча б однісіньку душу» («Велич і обов’язки священника» св. Альфонс Ліґуорі, переклад о. Щудла М., Добра книжка Львів 2003, стор. 84, Священицька ревність, розд. ΙΙΙ, п. 18).

Дорогий отче Романе, Христос посилає тебе у світ, щоб служити йому та бути його священником. Пам’ятай про це і всякі незгідні пропозиції відкидай, як противні Господу. Служи Господу, люби людей та будь терпеливий до вірного люду. Будь вдячний Небесному Батькові за святе покликання та пам’ятай про усіх, хто підтримував та виховував тебе у твоєму покликанні! Хай Господь благословить тебе, поручаємо тебе покрову пресвятої матері Марії та усім святим твоїм покровителям!

Джерело