«Бути носіями правди і свободи», — владика Тарас у День Незалежності України
24 серпня 2026 року, в 35-ту річницю Незалежності України, Преосвященний владика Тарас Сеньків, Єпископ Стрийський, очолив Архиєрейську Божественну Літургію в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Стрию. Владиці співслужили священнослужителі Стрийської катедри. Участь у спільній молитві взяли представники міської влади Стрия на чолі з міським головою Олегом Канівцем, а також численні вірні.
У своїй проповіді владика Тарас роздумував над тим, що означає свобода для християнина і для українського народу. Відштовхуючись від слів Євангелія дня, єпископ зазначив, що Христос опинився перед протистоянням із релігійною та державною владою, яка прагнула Його знищити. Проте люди пішли за Ним, а після Воскресіння саме з них Христос створив свою Церкву. Владика підкреслив, що в Церкві від самого початку було закладене покликання бути носієм «свободи в Бозі і правди, котра дає життя». Саме тому, за його словами, Церква протягом двох тисяч років залишалася нездоланною для жодного режиму, свідчачи правду навіть через терпіння та переслідування.
Особливу увагу владика приділив історичному шляху Української Греко-Католицької Церкви та її внеску у відродження української свободи. Він згадав 4 серпня 1987 року, коли серед радянського підпілля було проголошено прагнення УГКЦ вийти з нелегального становища. Владика наголосив, що тоді «серед темряви більшовицького терору було запалено світло свободи», а сама свобода вже визрівала в серцях людей. Він підкреслив особливу роль Церкви у національному пробудженні українців: «Всі національні зрушення, котрі розпочиналися в нашому народі, починалися в наших храмах». Цю вірність Богові та народові владика назвав внеском у те свято свободи, яке українці отримали у 1991 році.
Говорячи про сучасну війну, владика Тарас зазначив, що боротьба за незалежність не завершилася з проголошенням державної незалежності. Він наголосив, що сьогодні Україна знову платить високу ціну за правду і свободу, а тому фронт боротьби проходить не лише через поле бою, але й через серце кожної людини: «Той фронт на Сході, він не закінчується, він проходить через життя, через душі кожного з нас, через наше сумління. Наскільки ми залишаємося вірні тій ідеї, котру Господь визначив для нашого народу? Бути носіями правди і свободи. Тоді буде справедливість, тоді буде розквіт життя, тоді буде пошана для людини, буде чесність».
Владика підкреслив, що справжня перемога має починатися з особистої відповідальності — з правдивості, відмови від гріха, корупції, лукавства та егоїзму. «Перемога, передусім, має куватися у нашому сумлінні, нашою правдивістю і нашою особистою свободою від зла», — наголосив він.
Завершуючи проповідь, владика Тарас закликав дякувати Богові за дар свободи, молитися за Україну, її захисників, батьків і матерів, які чекають своїх дітей, та всіх, хто своєю працею, молитвою і жертовністю будує державу. Він підкреслив, що християнське розуміння свободи не полягає у можливості робити все, що хочеться, а має глибший зміст: «Свобода не робити будь-що, а свобода жити в правді». Саме таку свободу — свободу духу, національну та культурну — владика побажав українському народові зберегти й передати майбутнім поколінням, прямуючи до перемоги під Божим проводом.
Пресслужба Стрийської єпархії
Фото: брат Максим Курилів


