У Києві відбулася особлива заупокійна молитва за людину, яка жила на вулиці. Душпастирі УГКЦ разом із бідними та волотерами зібралися просто неба – серед міського шуму, поблизу метро та людського потоку, аби просити в Господа милосердя для покійного.

Молитву очолив адміністратор Патріаршого собору Воскресіння Христового о. Андрій Боднарук у співслужінні з дияконом Юрієм Вольбином.

Приводом для заупокійного моління стала сумна звістка: друзі померлого, які також переживають досвід життя на вулиці, понад місяць не мали про нього жодної інформації, аж поки не дізналися про його смерть. Учасники молитви запалили свічки, слухали Слово Боже та просили Господа прийняти душу новопреставленого раба Божого у Своє милосердя.

У своєму душпастирському слові о. Андрій Боднарук наголосив, що для Церкви служіння потребуючим не обмежується лише наданням матеріальної допомоги. Перш за все – це щира присутність, здатність вислухати та розділити людський біль:

«Шматок хліба – це їжа. Але є щось більше. Любов – це багатство, яким можна ділитися навіть тоді, коли сам майже нічого не маєш».

Отець Андрій підкреслив, що людина не втрачає своєї гідності через відсутність житла чи матеріальну скруту, адже перед Богом кожне життя є однаково дорогоцінним.

Особливу подяку о. Андрій висловив волонтерам і членам Спільноти Святого Егідія, які щоденно служать бідним і потребуючим у столиці, огортаючи їх увагою та не дозволяючи залишитися наодинці з бідою.

«Господи, упокой душу Твого раба і прийми його у Своє милосердя. А нам дай серце, яке вміє бачити, слухати й любити», — підсумував у молитві душпастир.

Ця молитва серед міського поспіху стала тихим, але потужним свідченням того, що християнська любов виражається не лише в словах, а й у часі, розділеному хлібі та молитві за тих, про кого часто забуває світ.

Прес-служба Київської архиєпархії

Джерело