У Дрогобичі назвали лавреатів Х Міжнародної премії імені Івана Франка. Ними стали український мовознавець…

У Дрогобичі назвали лавреатів Х Міжнародної премії імені Івана Франка.

Ними стали український мовознавець...
У Дрогобичі назвали лавреатів Х Міжнародної премії імені Івана Франка.

Ними стали український мовознавець...
У Дрогобичі назвали лавреатів Х Міжнародної премії імені Івана Франка.

Ними стали український мовознавець...
У Дрогобичі назвали лавреатів Х Міжнародної премії імені Івана Франка.

Ними стали український мовознавець...
У Дрогобичі назвали лавреатів Х Міжнародної премії імені Івана Франка.

Ними стали український мовознавець...
У Дрогобичі назвали лавреатів Х Міжнародної премії імені Івана Франка.

Ними стали український мовознавець...
У Дрогобичі назвали лавреатів Х Міжнародної премії імені Івана Франка.

Ними стали український мовознавець...
У Дрогобичі назвали лавреатів Х Міжнародної премії імені Івана Франка.

Ними стали український мовознавець...
У Дрогобичі назвали лавреатів Х Міжнародної премії імені Івана Франка.

Ними стали український мовознавець...

У Дрогобичі назвали лавреатів Х Міжнародної премії імені Івана Франка.

Ними стали український мовознавець Віктор Мойсієнко та польська філологиня Йоанна Ґетка. Міжнародне журі з 12 науковців України, Польщі та Словаччини відзначило їхню монографію «Спочатку було слово… Від мовного узусу – до літературної норми. Нарис генези української літературної мови».

Автори досліджували формування української мовної ідентичності на основі писемних пам’яток XI–XIII століть.

У пам’ятках XI століття вони простежили до 40 особливостей української мови, які постійно повторювалися. У XII столітті таких було вже до 400. У XIII – понад тисячу. Згодом саме ці особливості стали нормою української літературної мови.

‼️ Це важливе наукове підтвердження тяглості нашої мови.

Докладніше.

Джерело