6 вересня 2026 року, Преосвященний владика Тарас Сеньків, єпархіальний єпископ Стрийської єпархії, відвідав село Заболотівці Жидачівського деканату, де з нагоди 155-ліття храму Чуда святого Архистратига Михаїла очолив Архиєрейську Божественну Літургію.

При вході до храму, єпископа зустріли діти, молодіжна спільнота і чисельно зібрана парафіяльна громада, гості та священнослужителі на чолі з парохом отцем Тарасом Бараном.

Звертаючись до присутніх зі словом проповіді, роздумуючи над євангельською притчею про запрошених на весілля, владика Тарас роздумував над євангельською притчею про запршених на царський весільний бенкет. На початку єпископ поставив важливе запитання: «Чи маємо ми боятися Бога? А якщо так, то чому? Чи може Бог нам нашкодити? Чи є Він для нас небезпечним?» Владика наголосив, що «страх тут не помічник», адже Царство Небесне є образом «Божої близькості та спасіння». Бог продовжує запрошувати людину, навіть коли вона відкидає це запрошення: «Царський бенкет все ж не було скасовано», а до нього були покликані «усі і добрі, і злі».

Особливу увагу владика Тарас звернув на образ весільного вбрання. «Але чи воно через одяг? Ніде не згадується, ніби той чоловік був якимось лихим», – зазначив він. Проблема полягала в тому, що людина, отримавши запрошення, «збайдужіло злегковажила тим, ким і куди є покликана». Тому весільне вбрання є образом покаяння і навернення: «Нашим весільним вбранням є покаяння. Одягнім його вчасно, перш ніж буде пізно, “за день до смерті” – тобто сьогодні!» Владика підкреслив, що покаяння – це не формальність, а «зміна мислення, відповідальне переусвідомлення концепції власного світогляду та життя в контексті Правди Божого об’явлення та науки Церкви».

Завершуючи проповідь, єпископ закликав не відкладати навернення та відповідь на Боже запрошення. «Не зволікаймо з наверненням, чекаючи на якесь надзвичайне знамення чи об’явлення», адже «твердження: “Я християнин…” є облудним, якщо християнство не визначає стиль нашої поведінки». Християнське життя, за словами владики Тараса, є часом приготування до остаточного спасіння, а Боже запрошення «не є, і ніколи не було, примусовим». Бог залишає людині свободу, тому «спасіння чи загибель – є свобідним вибором кожного». Відповіддю на Боже запрошення має стати життя віри, покаяння і навернення: «маючи благодать запрошення до Божого Царства, стараймося втілювати у своєму житті його справедливість щоб бути вибраними».

Після закінчення Літургії владика Тарас виголосив многоліття і привітав присутніх з ювілеєм храму, вручивши подячні грамоти жертводавцям та добродіям парафії. У свою чергу, отець Тарас Баран подякував владиці Тарасу за візит, спільну молитву та пастирське слово.

Пресслужба Стрийської єпархії
Фото: брат Максим Курилів

Джерело