🥀Маріуполь пам’ятає: Микола Аганін – двічі на захисті рідної Донеччини

Старший солдат, старший кулеметник окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України.

☝️Микола Аганін народився в с. Порохня Новоазовського району Донецької області у звичайній працьовитій родині. Закінчив навчання в технічному училищі №52 міста Маріуполя, де здобув професію електрогазозварювальника. З 1980 по 1983 роки проходив строкову службу у морському флоті.

Більшість свого життя Микола прожив в с. Козацьке Новоазовської міської громади. Роботи ніколи не боявся, приваблювали робітничі професії. Працював трактористом, займався ремонтом автомобілів, а також фермерством.

😢З початком бойових дій на Донеччині рідне село Миколи Аганіна опинилося під окупацією росії. У 2015 році він вимушено переїздить до Маріуполя. На новому місці деякий час працював слюсарем у трамвайно-тролейбусному депо.

🫡Але він не міг просто спостерігати за свавіллям ворога на рідній землі. В кінці 2016 року, попри поважний вік, Микола Володимирович вступив за контрактом до лав ЗСУ. До 2020 року служив в 54-ій окремій механізованій бригаді. Був командиром інженерно-саперного відділення.

🪖З початком повномасштабного вторгнення росії, майже з перших днів брав участь в обороні Маріуполя. Згодом, як і більшість захисників міста опинився на території заводу «Азовсталь», де продовжувались запеклі бої.

💔18 травня 2022 року захисники Маріуполя отримали наказ покинути «Азовсталь» та вийти у почесний полон. Микола Аганін разом з побратимами опинився в Оленівці. В ніч з 28 на 29 липня 2022 року на території колишньої колонії в смт. Оленівка, де утримували полонених військовослужбовців «Азов» стався теракт. Внаслідок жахливого вибуху загинуло багато захисників Маріуполя. Серед них – Аганін Микола Володимирович.

Ідентифікація тривала майже рік. Після повернення тіла, рідні поховали захисника у Києві, на Алеї Слави Берковецького кладовища. Указом Президента України від 3 листопада 2023 року Микола Аганін посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У нього залишилась дружина, троє повнолітніх дітей та шестеро онуків. Всі знайомі, друзі та побратими згадують його тільки теплими словами, як щиру неконфліктну людину, гарного співрозмовника, відповідального працівника.

🕯️Вічна пам'ять і слава Героям!

Більше про життя та подвиги наших Героїв – в онлайн Книзі Пам’яті Маріупольського краєзнавчого музею.