У неділю, 6 вересня, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин здійснив Чин освячення монастирського храму святої Софії Премудрості Божої сестер-служебниць Господа і Діви Марії з Матара Чернечої родини Воплоченого Слова, у місті Бурштині.

Після святкової зустрічі розпочалося урочисте облачення Архієрея, відтак Митрополит Володимир здійснив Чин освячення престолу. Йому співслужили Владика Теодор Мацапула, Єпарх Мукачівської греко-католицької Єпархії, Єпископ-емерит Гліб Лончина, а також чисельно зібрані священнослужителі Івано-Франківської Архієпархії й духовенство Чернечої родини Воплоченого Слова.

Згідно з обрядом освячення, єпископи обмили престіл джерельною водою, добірним вином та рожевою водою, а згодом помазали його святим миром.

Пізніше жертовник ввібрали в обруси, а увінчав святу трапезу кивот, де перебуває Господь наш Ісус Христос, утаєний у Пресвятій Євхаристії. У цей час Владика Володимир пояснював вірним символіку та значення окремих елементів Чину освячення.

Відтак відбулося урочисте помазання святим миром стін та ікон храму зсередини, після чого єпископи здійснили процесійний обхід довкола храму.

Після завершення Чину освячення розпочалася Архієрейська Божественна Літургія. Звертаючись до вірних під час проповіді, Митрополит Володимир звернув увагу на євангельську притчу про бенкет:

«Тим євангельським господарем є Сам Господь. Бенкет — це Свята Літургія. На цей бенкет Ісус Христос устами своїх священників запрошує нас щонеділі та у свята до храму. Та, на жаль, багато християн, знаходячи різні причини, відмовляються та не беруть участі в богослужіннях. Коли послухати їх, то кожна людина має свої виправдання, які дуже часто в очах Божих не мають ніякого значення».

«Всі ми покликані на цей Господній бенкет. Стараймося завжди перебувати в освячувальній ласці Божій, бо кожна важка провина, кожне переступання Божої Заповіді забруднює цю небесну одежу, а душа стає оплямованою в очах Божих», — наголосив Архієрей.

Відтак Митрополит Володимир звернувся до присутніх із закликом пам’ятати про обітницю, яку християни дають Богові у Таїнстві Хрещення: «У Таїнстві Святого Хрещення ми устами наших хресних батьків присягнули перед Богом пильнувати, щоб ця одежа не забруднилася нашими добровільними провинами та гріхами. Тому стараймося з дня на день зростати в Божій ласці. Пам’ятаймо, що бути християнином — це велике щастя і найцінніший дар Неба, тому маємо великий обов’язок — за всяку ціну зберігати цю світлу одежу нашої душі», — додав Владика.

Згодом Архієпископ застановився над подією освячення храму й наголосив, що його спорудження має вести людину до внутрішнього духовного оновлення.

«Ми спорудили цей храм рукотворний, щоб він допомагав нам розбудовувати храм нерукотворний», — підкреслив проповідник, нагадуючи слова апостола Павла про людину як храм Святого Духа.

За словами Владики, особливої уваги сьогодні потребують саме «духовні храми людських душ»: «Ці духовні храми людських душ сьогодні потребують бути оновленими, бо в минулому столітті вони були десятиліттями нищені комуністичним режимом, а у XXI столітті наражаються на не меншу небезпеку з боку невидимого ворога, який підступно намагається вбити в людській душі все святе, стираючи грань між добром і злом, пропагуючи вседозволеність. Люди у своєму земному житті навчаються спільної людської мови, яка допомагає нам розуміти один одного. Так і в житті духовному ми навчаємося спілкуватися з Богом, Пресвятою Богородицею, ангелами та святими за допомогою слів молитви».

На завершення Владика Володимир закликав парафіян, для яких цей день став особливою духовною подією, не обмежуватися лише турботою про зовнішнє облаштування храму, але передусім дбати про те, щоб ця святиня ставала місцем живої молитви, зустрічі з Богом та духовного зростання кожного, хто переступатиме її поріг.

Після завершення моління було зачитано декрет про посвячення храму.

Відтак до присутніх звернулася настоятелька спільноти сестра Марія Гошівська, яка висловила вдячність архієреям за їхню присутність, спільну молитву та підтримку монашої спільноти.

Відтак слово мала сестра Марія Зарваницька, яка також висловила вдячність усім сестрам спільноти. Цього дня на святковому дійстві також були присутні 27 сестер Чернечої родини Воплоченого Слова, які прибули з різних куточків світу. Звертаючись до присутніх, сестра Марія наголосила на важливості спільної праці та служіння, завдяки яким постав цей храм, а також висловила вдячність усім, хто впродовж років докладав своїх зусиль до його будівництва та розвитку монашої спільноти.

Під час урочистостей Митрополит Володимир вручив вітальні грамоти жертводавцям, які своєю жертовністю долучилися до спорудження храму, а також сестрам та монашій спільноті — на знак вдячності за їхнє служіння та працю.

Історія цієї святині розпочалася ще у 2014 році. Саме тоді Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук заклав наріжний камінь майбутнього храму. Відтоді, завдяки наполегливій праці, жертовності та підтримці багатьох людей, святиню вдалося завершити й урочисто освятити.

До початку будівництва храму була безпосередньо причетна сестра Марія Сліз, яка нині служить в Аргентині. Попри відстань, цього дня вона прибула в Україну, щоб розділити радість освячення святині, до спорудження якої свого часу також доклала чимало зусиль.

Таким чином, освячення храму стало не лише завершенням багаторічної праці, а й свідченням спільної віри, жертовності та наполегливості багатьох людей. Святиня, до спорудження якої долучалися сестри, жертводавці та вірні, відтепер є місцем спільної молитви й духовного служіння.

На завершення урочистостей всі присутні спільно виконали духовний гімн України «Боже великий, єдиний», молитовно просячи Господа про заступництво для наших Захисників та мир для України.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело