Митрополит Ігор: «Пресвята діво Маріє, просимо тебе про великий дар: завершення війни в нашому краю та спасіння наших душ!»

З нагоди свята Різдва пресвятої Богородиці Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор звершив Архиєрейську Літургію в храмі Різдва Пресвятої Богородиці села Рогізно яворівського деканату.

Звертаючись до вірних, Архиєрей наголосив:

— Святий апостол Павло глибоко оцінював силу Божої ласки і розумів, що Христос помер не через закон, а з любові до свого Небесного Батька та з любові до нас, людей! Святий апостол Павло писав галатам про віру в Ісуса Христа, називаючи їх нерозумними, мабуть, вони піддалися чужим впливам, захиталися у вірі й виреклися Бога, а ще гірше, коли б служили чужим божкам?! Він пригадав їм про патріарха Авраама, що повірив Богові, який освятив його життя. Зростаймо у вірі в Бога, молімося щиро щоденно, часто сповідаймося й причащаймося, поручаймо себе та наших ближніх пресвятій Марії, щоб вчасно та гідно прибути у небо. Мета нашого життя – здобути небо!

Апостол Марко розповідає про те, як Ісус навчав у синаґозі, люди слухали й дивувалися його глибокій науці, яка їх захоплювала серця слухачів. Присутні відчували його мудрість та подивляли його чуда, які він чинив. Очевидно, народ нічого не знав та не розумів про божество Ісуса, тому, слухаючи його, говорили про його родину, яку знали й намагалися принизити його, Ісуса, в своїх очах. Вони не сприймали Сина Божого, а він силою нікого не заставляв вірити в нього та у його Небесного Батька. А серед краян Ісус оздоровив лиш кількох недужих, хоч міг багато більше чого зробити. Святий євангелист Марко написав: «І дивувався їхньому невірству…» (Мр 6,6). Бог дивувався тόму, що люди, дивлячись на чуда, на оздоровлення хворих – не сприймали вчинків Сина Божого, мабуть, мислили: ми знаємо тебе й твоїх рідних, теж? Така людська філософія продовжує жити в багатьох особах до сьогоднішнього дня. Господь навчав, чинив чуда, проганяв бісів, накормив тисячі народу п’ятьма хлібами, а люди залишалися пасивними до віри та до свого спасіння. Йдеться про кожну людину в світі, яку Господь покликав до життя, якій дав безсмертну душу, за яку помер на хресті, щоб кожний та кожна із людей були в небі. Пам’ятаймо, що Господь приготував небо для нас, він бажає бачити нас усіх, як ми чули в недільній розповіді, на бенкеті в небі у святковій одежі. В тій притчі ми чули, що якийсь чоловік прорвався в брудній одежі на бенкет, тобто, – грішна душа. Не отягаймося ніколи зі святою сповіддю, щоб «випрати» свою душу через покаяння; ми не любимо брудних рук, заплямленого одягу, правда, тепер полюбляють порвані джинси? – Стараємося, щоб усякі плями з одягу видалити, очистити, любімо свою душу, дбаймо про неї особисто, бо сусіди, навіть, рідні не дбатимуть за спасіння та освячення нашої душі. Ми уже нікуди не втечемо від вічності, де нас очікує нагорода, не хочу думати про покарання, яке отримають ті, хто його бажає негідним способом свого життя. Син Божий дивувався, що люди так вперто не бажали вірити в єдиного Бога, не бажали думати про вічність; старалися про видужання на тілі, а Ісус, оздоровляючи їх попереджав: «… Ось ти й видужав; більше не гріши, щоб з тобою чого гіршого не сталося» (Ів 5,14). А гірші наслідки – це осудження на вічну кару!

Святкуємо великий празник, велика урочистість сьогодні, бо молимося та прославляємо Богородицю в день свята її Різдва. У Господніх планах Богородиця жила від віків. Роздумуємо про її прихід на землю через народження від її матері Анни та батька Йоакима. Вона прийшла на світ тоді, коли бажав Господь й від тих батьків, кого вибрав Бог. Здавалося по-людськи, що Анна, перезріла у віці, не може родити, але у Господа можливо це, чого людям не збагнути розумом. Люди судили про Анну, як бездітну, а вона стала матір’ю непорочної Марії, яка привела на світ Сина Божого. «Нині жезл Аарона від кореня Давидового проріс, нині діва чиста народжується; радіють небо і земля, торжествують всі народи й Іоаким, та Анна – таємно» (Утреня Різдва Богородиці, пісня 4, стих). Бог не керується людським розумом та людськими висновками, у Господа своє Провидіння, яке керує усім світом, бо Небесний Батько утримує увесь світ у його існуванні. Хто бачив у народженій дитині Марії, матір Божого Сина? Ніхто не знав про її Непорочне зачаття, про її вибір Небесним Батьком на цю, хто приведе на світ Спасителя всього людства! І Марія народилася як кожна дитина, лише її батьки були в такому віці, що матері уже не народжують: «… Неможливе для людей – можливе для Бога» (Лк 18,27). Марія прийшла на світ з волі Бога, з Господнього передбачення стала матір’ю Боголюдини, Ісуса Христа. Дякуємо Небесному Батькові за те, що подарував нам Марію, яка стала матір’ю Сина Божого і матір’ю усіх людей (пор. Ів 19,26-27)! Дякуємо батькам Марії: Йоакиму та Анні, яким Господь благословив народити це святе немовля! Дякуємо Марії, матері Божій, що народила людству Спасителя світу! Вона – наша найкраща мати, «духовне сонце, сяйво понад усі сяйва», як сьогодні оспівуємо її в молитвах Утрені! Любімо Марію, молімося до неї, бо вона приведе нас до вічного спасіння, до неба, до свого Сина Ісуса Христа! Пресвята діво Маріє, просимо тебе про великий дар: завершення війни в нашому краю та спасіння наших душ! Стараймося бути добрими дітьми Марії, бо її діти не загинуть!

Джерело