У Мельбурні попрощалися з першим висвяченим в Австралії священником УГКЦ
8 вересня в Мельбурні попрощалися з о. Дмитром Сенівим — першим українським католицьким священником, висвяченим в Австралії, та представником покоління піонерів, яке будувало Українську Греко-Католицьку Церкву на цьому континенті. Заупокійну Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Микола кардинал Бичок.
Про це повідомляє пресслужба Мельбурнської єпархії УГКЦ .
Отець Дмитро Сенів відійшов до вічності 23 серпня 2026 року, на 87-му році життя та 60-му році священничого служіння. Прощання відбулося у свято Різдва Пресвятої Богородиці в катедральному храмі Святих апостолів Петра і Павла в Мельбурні.
Богослужіння владика Микола очолив у співслужінні з духовенством Мельбурнської єпархії. Разом із родиною о. Дмитра, богопосвяченими особами та вірними напередодні, 7 вересня, вони молилися священничий Парастас, а наступного дня зібралися на Божественну Літургію, щоб подякувати Богові за дар життя покійного, його багаторічне служіння та провести його в останню земну дорогу.

У проповіді владика Микола звернув увагу на особливий символізм того, що прощання з о. Дмитром відбулося у свято Різдва Пресвятої Богородиці, адже набожність до Божої Матері займала важливе місце в його духовному житті та служінні.
Згадуючи майже шістдесят років священства покійного, єпископ наголосив, що за ними стоять тисячі людей, для яких він служив Божественну Літургію, проповідував Боже слово, яких хрестив, сповідав, вінчав і проводжав у вічність.
Особливу увагу владика Микола звернув на місце о. Дмитра в історії УГКЦ в Австралії. Священник належав до покоління українців, які після прибуття на цей континент не мали тут готових церковних структур, а власною працею створювали парафії, будували храми та передавали віру наступним поколінням.
«Він належав до того покоління священників і мирян, які не отримали тут готової Церкви. Вони її будували. Тому сьогодні, прощаючись з о. Дмитром, ми відчуваємо, що разом із ним наче відходить ціла епоха. Епоха піонерів нашої Церкви в Австралії, які прибули сюди після війни, часто майже без нічого, але привезли із собою найцінніше: віру, любов до своєї Церкви і до України», — сказав владика Микола.

Звертаючись до присутніх, єпарх Мельбурнський наголосив, що пам’ять про о. Дмитра та покоління, до якого він належав, має виявлятися у продовженні справи, якій вони присвятили життя.
«Отець Дмитро свою частину дороги пройшов. Тепер ми є відповідальними за збереження тої спадщини, яку він та інші піонери нашої Церкви в Австралії залишили нам. Берегти цю спадщину — це не лише пам’ятати їхні імена чи розповідати про минуле. Це продовжувати те, заради чого вони жили і служили: берегти віру, плекати нашу Церкву, передавати її наступному поколінню і залишатися зі своїм народом», — зазначив єпископ.
На завершення проповіді владика Микола пригадав слова, якими сам о. Дмитро підсумовував своє життя: «Бог все був з мною». Владика зазначив, що Господь був із ним у дитинстві, у роки війни та біженства, під час навчання, на дорозі до Австралії, у покликанні та священничому служінні.
«І віримо, що о. Дмитро також залишався з Богом до останнього свого подиху», — додав єпископ.
Після завершення заупокійних богослужінь присутні зібралися на спільний обід у залі Патріарха Йосифа. У родинній атмосфері вони ділилися особистими спогадами про зустрічі з о. Дмитром, його служіння та роки, присвячені Українській Греко-Католицькій Церкві й українській громаді в Австралії.
Перший український католицький священник, висвячений в Австралії
Отець Дмитро Сенів народився 17 серпня 1940 року в Раковаці поблизу Прнявора в Боснії, у багатодітній українській родині Михайла й Анни Сенівих. Його предки походили з Галичини та наприкінці XIX століття переселилися до Боснії, зберігаючи віру, українські традиції та любов до України.
Дитинство майбутнього священника припало на важкі воєнні й повоєнні роки. У 1942 році родина втратила батька, а згодом була змушена залишити рідний дім. Після Другої світової війни сім’я жила в Югославії, а 1952 року опинилася в таборі для біженців у Трієсті. Саме в ці непрості роки поступово визрівало покликання Дмитра Сеніва до священства.
У 1953 році він розпочав навчання в Малій семінарії у Франції, а згодом продовжив формацію в Італії. Після завершення Малої семінарії вступив до Великої семінарії в Римі та навчався в Папському університеті Урбані, де студіював філософію і богослов’я. Під час перебування в Римі мав нагоду зустрічатися з патріархом Йосифом Сліпим і прислуговувати йому під час богослужінь.
Після завершення студій у 1966 році Дмитро Сенів прибув до Австралії, де після тринадцяти років розлуки знову зустрівся зі своєю родиною. 26 березня 1967 року в катедральному храмі Святих апостолів Петра і Павла в Мельбурні владика Іван Прашко уділив йому священничі свячення. Так о. Дмитро став першим українським католицьким священником, висвяченим на австралійській землі.
Упродовж наступних десятиліть він служив українським громадам у Мельбурні, Сіднеї, Канберрі, Квінбієні, Воллонґонґу, Перті, Аделаїді, Тасманії та віддалених місцевостях Нового Південного Уельсу. Двічі був парохом у Канберрі та Квінбієні, у 1978–1983 роках служив парохом у Перті, а в 1989–1995 роках — в Аделаїді.
Упродовж багатьох років о. Дмитро був також капеланом молоді Мельбурнської єпархії, брав участь у молодіжних таборах і вихованні молодого покоління українців Австралії, підтримував діяльність Спілки української молоді та Пласту, допомагав сестрам Василіянкам.
З його служінням пов’язані важливі сторінки становлення українських католицьких громад Австралії. У Канберрі він разом із парафіянами працював над створенням парафіяльного осередку та здобуттям землі для майбутнього храму. Брав активну участь у відзначенні 1000-ліття Хрещення України в австралійській столиці та в паломництві українців Австралії до Рима 1988 року.
У 1994 році о. Дмитро був іменований митрофорним архипротопресвітером, а впродовж 1995–1996 років виконував обов’язки адміністратора Катедральної парафії.
Важливою частиною його служіння була праця зі словом. Отець Дмитро готував і видавав релігійні та історичні матеріали, а спогади про власний життєвий і священничий шлях зібрав у книзі «Перший висвячений Український Католицький Священик в Австралії 1967».
Майже шість десятиліть священничого життя о. Дмитра Сеніва стали невіддільною частиною історії УГКЦ та української громади на австралійському континенті.
Департамент інформації УГКЦ














