У понеділок, 14 вересня, на свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у Катедральному соборі Пресвятої Трійці в м. Дрогобич.

Під час проповіді владика Ярослав роздумував над значенням Хреста в історії спасіння. «Cьогодні ми молитовно стоїмо перед величчю Пасхального Таїнства – Господнього Хреста, через який прийшло спасіння, адже, як співає Церква під час богослужіння на свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього: “Хрест воздвигається, і сили небесні страхаються; Хрест підноситься, і світ від омани звільняється”. Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста повертає нас у IV століття, до епохи, коли християнство після трьохсот років кривавих гонінь нарешті отримало свободу», – наголосив єпископ.

Говорячи про історію свята, єпископ звернув увагу на явлення Хреста імператорові Костянтину та його перемогу. «Імператор Костянтин, який йшов військом, аби здобути перемогу над своїм опонентом Максентієм, побачив на небі дивний знак – хрест, й почув слово Боже: “Цим знаменням переможеш”. Тоді він наказав нанести знак хреста на прапори і зброю своїх воїнів, і так здобув перемогу над переважаючим військом свого опонента. Костянтин зрозумів, що не він переможець, а Господь, який відкрив йому знак перемоги – хрест», – пояснив владика Ярослав.

Далі проповідник звернувся до старозавітного прообразу Хреста і пояснив його здійснення у Христі. «Святе Письмо відкриває нам прообрази Хреста у Старому Завіті. Згадаймо, як у пустелі єврейський народ падав від укусів отруйних зміїв. Тоді Господь наказав Мойсею підняти на жердині мідного змія, і кожен, хто дивився на нього з вірою, зцілювався від смерті. Сам Христос у розмові з Никодимом пояснив глибину цього праобразу (пор. Йо. 3. 14-15). Мідний змій мав лише вигляд отруйного, але не мав отрути — так і Христос прийняв людське тіло, але лишився безгрішним, і Своєю смертю знищив духовну отруту диявола», – зазначив єпископ.

Водночас владика Ярослав нагадав про апостольське коріння почитання Хреста та його поширення разом із християнською вірою. «Однак почитання Святого Хреста бере свій початок ще з апостольських часів. У своєму пастирському посланні до Галатів апостол Павло пише: „Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові” (Гал. 6, 14). З хрестом у руках ішли перші християнські проповідники у поганські країни, щоб нести світло Божої науки. Під знаменням чесного хреста прийшло торжество християнства в часи Константина Великого», – підкреслив владика.

Розкриваючи духовний зміст свята, єпископ наголосив, що споглядання Хреста відкриває людині таємницю Божої любові. «Церква, ставлячи хрест у центрі Храму, у центрі нашого життя, тим самим хоче сказати, що саме любов має бути осердям наших відносин з Богом і поміж собою. Почитаючи хрест і споглядаючи на ньому розп’ятого Спасителя ми торкаємось таїнства незбагненної Божої любові. Тієї Любові, яка перемогла гріх і смерть. І вона завжди буде перемагати, тому що немає нічого сильнішого на цьому світі, як любов», – наголосив владика Ярослав.

Завершуючи проповідь, владика пов’язав свято Воздвиження з хресним шляхом українського народу та закликав зберігати надію. «Дивлячись на цей хрест ми не маємо права падати у відчай. Небесне знаменно для Костянтина “Цим переможеш” сьогодні є пророцтвом і силою для нас. Хрест Господа вчить нас найголовнішої істини: за кожним розп’яттям неминуче йде Воскресіння. Немає Голготи без Великодня, і немає смерті, яку б не перемогло Життя. Україна виборює право на існування, і так само, як за розп’яттям Христа настало Його Світле Воскресіння, так і за стражданнями нашого народу обов’язково прийде світанок волі, духовного відновлення та великої справедливої перемоги. Бог завжди у правді, а правда може бути розіп’ята, але вона Воскресає!» – наголосив єпископ.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

Джерело