🥀Маріуполь пам’ятає! Геннадій Біткіне: всім серцем вірив, що Україна вистоїть та переможе!

Солдат Сил територіальної оборони ЗСУ. Не маючи за плечима військового досвіду, був свідомим громадянином, який став на захист рідного міста та країни у найтяжчий час.

☝️Народився Геннадій 9 червня 1974 року у Маріуполі. З дитинства був життєрадісним і добрим хлопчиком. Завжди захищав і рятував всіх тваринок і птахів. Часто говорив: «мамо, не бийте мух, вони як птахи, їм теж хочеться літати!»

⚓Закінчив механіко-металургійний технікум і потім працював на заводі «Азовсталь», згодом – в «Азовському морському пароплавстві». Обожнював рідне місто. Найбільше полюбляв гуляти у парках «Веселка», біля ПК «Металургів», на площі Свободи та проводити час з друзями на морі.

Чоловік захоплювався спортом, регулярно відвідував тренажерну залу та підтримував здоровий спосіб життя. Водночас Гена дуже багато читав, адже у мами була велика бібліотека.

🫡З середини 2021 року уклав з американською фірмою договір, після чого зумів стати успішним підприємцем. Геннадій завжди відрізнявся твердою громадянською позицією. Тому вже у 2017 році вступив до лав тероборони Маріуполя.

🪖У перший день повномасштабного вторгнення повідомив рідним, що стає на захист міста. Брав участь у захисті маріупольської телевежі.

💔2 березня 2022 року з Геннадієм зник зв’язок. 14 березня 2022 року його бачили у лікарні на 17 МКР. До 21 березня 2022 року рахувався зниклим безвісти. За непідтвердженою інформацією загинув внаслідок авіаудару в лікарні. Тіло сина мати отримала тільки у 2023 році.

Героїчний маріуполець не був одружений, не мав дітей, залишилась тільки мати – Біткіне Неля Станіславівна та племінниця.

Сьогодні Неля Станіславівна мешкає у Києві. У свої 77 років вона підтримує всіх хлопців, які захищають Україну. Ходить до центру «ЯМаріуполь», де робить окопні свічки, які є дуже потрібними та важливими на фронті. Мати хоче дочекатися хоча б когось з побратимів сина, які наразі перебувають у полоні, щоб зрозуміти, як насправді загинув син.

Друзі, колеги та знайомі запам’ятали Геннадія як щиру та дуже життєрадісну людину. Він любив своїх побратимів і всім серцем вірив, що Україна вистоїть та переможе. У мами Геннадія не вистачає слів, щоб описати, яким він був чудовим Сином, гідним чоловіком і доброю Людиною…

🕯️Вічна пам'ять і слава Героям!

Більше про життя та подвиги наших Героїв – в онлайн Книзі Пам’яті Маріупольського краєзнавчого музею.