«Можливо, ви не завжди бачите результат цієї молитви, але молитва матері ніколи не є втраченими словами. Це насіння, яке падає в землю Божого милосердя. Тому будьте певні, що Господь бачить і скроплює Своїм милосердям насіння ваших молитов», — такими словами звернувся до учасниць спільнот «Матері в молитві» Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, під час їхньої щорічної прощі до Відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача, що у селі Старуня.

У п’ятницю, 2 жовтня, до Старуні прибули учасниці спільнот «Матері в молитві» з різних куточків Івано-Франківської Архієпархії. Уже четвертий рік поспіль у першу п’ятницю жовтня матері єднаються тут у спільній молитві, випрошуючи в Господа благословення для своїх дітей, сімей і родин, а також миру та справедливої перемоги для України, захисту для українських Воїнів і Божої опіки над нашим народом.

Цьогорічні моління очолив Владика Микола Семенишин у співслужінні духовенства Івано-Франківської Архієпархії.

Від джерела — дорогою Господнього Хреста

Проща розпочалася біля джерела Божої Матері Неустанної Помочі, де учасниці спільнот «Матері в молитві» урочисто зустріли Владику Миколу. Від імені матерів Архієрея привітали короваєм та запросили очолити моління і благословити всіх присутніх.

Відтак паломниці вирушили Хресною дорогою на Старунську гору, роздумуючи над страстями Господа нашого Ісуса Христа. Цьогорічні розважання були особливо близькими до покликання матері. Споглядаючи Христа на Його шляху до Голготи, учасниці прощі молилися за своїх дітей і родини, просили про дар терпеливості, вірності та довіри до Бога у складних обставинах життя.

Особливою ниткою крізь розважання проходили теми материнської любові, відповідальності за дітей, вірності Богові та прощення. Роздумуючи над смертю Спасителя на хресті та Його словами: «Отче, відпусти їм, вони не знають, що роблять», матері просили в Господа сили прощати навіть тоді, коли біль завдають найближчі. «Як важко ранять наші серця образи тих, яким ми дали життя, яких виховали, плекали, ростили, а вони нас забувають, ігнорують чи зневажають», — йшлося у розважанні дванадцятої стації.

Під час Хресної дороги лунали також особливі молитовні намірення за матерів і жінок, які переживають різні життєві випробування, за сім’ї, у яких присутнє насильство, за ненароджених дітей, а також за тих, хто цілковито присвятив своє життя Богові.

На вершині Старунської гори, у каплиці Пресвятої Родини, Владика Микола очолив молебень до Пресвятої Богородиці. Особливе значення це місце має для спільнот «Матері в молитві», адже саме вони подарували для каплиці вітражну ікону Пресвятої Родини.

Архієрейська Літургія у базиліці блаженного Симеона

Відтак моління продовжилися у підземній базиліці блаженного священномученика Симеона Лукача, де Владика Микола очолив Архієрейську Божественну Літургію у співслужінні священників.Упродовж усього молитовного вечора паломниці мали можливість приступити до Святого Таїнства Покаяння, примиритися з Богом та взяти повну участь у  Євхаристії.

«Молитва матері — це молитва довіри»

Під час проповіді Владика Микола звернув увагу на особливу молитву, яка цього дня лунала у Старуні — молитву матерів. За словами Архієрея, вона народжується не лише з уст чи розуму, а передусім із глибини людського серця.

«Мама приходить до Бога з іменами своїх дітей: молиться за своє немовля, за своїх дорослих дітей, за тих, які вдома, за тих, які далеко, за тих, які заблукали, а також за тих, які поруч і йдуть правильною дорогою. Мама приносить молитву за дитину, яка захищає не лише свій дім, але й наш спільний дім — Україну», – мовив Єпископ.

Архієрей наголосив, що мати не завжди здатна змінити обставини життя своєї дитини чи бути поруч із нею, однак вона завжди може стати перед Богом і молитися: «Те, чого мати не може зробити, вона може випросити у молитві. У цьому і є велич материнської молитви — заступатися за свою дитину».

Роздумуючи над євангельським уривком, Владика Микола зауважив, що люди нерідко очікують від Бога відповіді, яка відповідала б їхнім власним бажанням. Проте справжня молитва поступово веде людину від бажання підпорядкувати Бога власній волі до довіри Йому.

«Добра молитва є тоді, коли переходить від: “Господи, зроби так, як я хочу” до: “Господи, вчини так, як буде найкраще”. Це непросто, і це завжди вимагає довіри», — підкреслив проповідник.

Прикладом такої довіри, за словами Єпископа, є життя блаженного священномученика Симеона Лукача. Він жив у час переслідування Церкви, коли можна було зректися свого покликання чи обрати легший шлях, однак він залишився вірним Богові.

«Сьогодні Симеон навчає і вас, дорогі матері: не бійтеся довіряти Богові тих, кого любите. Довіритися — не означає перестати любити чи клопотатися. Сьогодні у глибині свого серця довірмо наших дітей Господу», — закликав Владика Микола.

Особливо зворушливо Архієрей згадав матерів, які прибули до Старуні зі своїм болем. Одні дякують Богові за дітей, які поруч, інші чекають звістки від сина чи доньки, які перебувають на війні, хтось молиться за зниклих безвісти, а хтось оплакує загиблу дитину: «Саме тут, у Старуні, усі ці наші намірення стають однією великою молитвою матерів. Можливо, ви не завжди бачите результат цієї молитви, але молитва матері ніколи не є втраченими словами. Це насіння, яке падає в землю Божого милосердя. Тому будьте певні, що Господь бачить і скроплює Своїм милосердям насіння ваших молитов».

Подяка та благословення

Наприкінці Божественної Літургії до присутніх звернулася координаторка спільнот «Матері в молитві» Тетяна Мазур, яка подякувала Владиці Миколі за спільну молитву, духовне слово та постійну підтримку спільнот.

Зі словами вдячності до Архієрея, духовенства та всіх матерів звернувся також о. Юрій Сидір, подякувавши учасницям за їхнє молитовне служіння та вірність традиції щомісячної прощі до Старуні.

Молитовний день завершився благословенням мощами блаженного священномученика Симеона Лукача, до заступництва якого паломниці вкотре доручили свої сім’ї, дітей, українських Захисників та всю Україну.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Джерело