Згідно з інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH) та Європейського Союзу (система ADIS), в багатьох повітах Румунії виявляють хворих на віспу овець та кіз. У період з 20 серпня по 7 вересня румунська сторона повідомила про 12 нових спалахів у повітах Бреїла, Бузеу, Галац, Горж. Особливо занепокоєння викликає реєстрація даного захворювання в повіті Тулча, який безпосередньо межує з Україною.

Хустське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області інформує – Віспа овець та кіз – це особливо небезпечна, висококонтагіозна (надзвичайно заразна) вірусна хвороба. Вона супроводжується лихоманкою, утрудненим диханням, ураженням внутрішніх органів (особливо легень) та характерним вузликовим висипом на шкірі та слизових оболонках. Хвороба завдає значних економічних збитків фермерству через різке падіння продуктивності, суворі карантинні обмеження та високу смертність тварин, яка серед молодняку може сягати 100%. Для людей цей вірус є безпечним і не викликає захворювання.

Головним джерелом інфекції є хворі тварини та вірусоносії. Вірус вирізняється високою стійкістю у довкіллі (у вовні зберігається до 2 місяців, у приміщеннях — до пів року) та передається:

Прямим контактом між хворими та здоровими тваринами (через повітря, слиз, виділення);

Аліментарно та опосередковано через спільні пасовища, корми, воду, підстилку, гній;

Механічним шляхом через транспорт, інвентар, взуття та одяг персоналу;

Через комах (кліщі, кровосисні мухи, комарі).

Основні ознаки хвороби проявляються через 4 – 14 днів після зараження і виражаються :

різким підвищення температури тіла тварини до 41–42 °C;

пригніченим станом, відмовою від корму, припиненням жуйки, слабкістю;

набряком повік, сльозотечею, гнійними виділеннями з носа й очей;

характерним висипом: поява щільних круглих вузликів (папул) на ділянках тіла з рідкою шерстю (навколо очей, губ, на вимені, на внутрішній поверхні стегон), згодом вузлики вкриваються струпами (темною сухою кіркою);

важким диханням, у разі ураження легень (тварини сильно сопуть та кашляють).

Туші  і  внутрішні  органи  від хворих тварин при доброякісній формі направляють на промпереробку при злоякісній – утилізують. Шкури дезінфікують.

Специфічних ліків проти віспи овець і кіз не існує. Для полегшення стану хворих тварин застосовують симптоматичну терапію: антибіотики широкого спектра дії – для запобігання вторинним бактеріальним інфекціям, жарознижувальні та антисептична обробка уражених ділянок шкіри (дезінфікуючі розчини, мазі). Також рекомендується покращені умови утримання: забезпечення сухим, теплим приміщенням та легкозасвоюваними м’якими кормами.

Враховуючи висококонтагіозність та небезпеку даного захворювання, основним методом захисту власного господарства залишається дотримання суворих карантинних вимог та моніторинг стану здоров’я тварин, а саме:

• Не допускати ввезення тварин із не благополучних господарств і території;

Закуповувати тварин лише при наявності відповідних супровідних ветеринарних документів;

Проводити ідентифікацію всіх сільськогосподарських тварин;

Заборонити відвідування господарства стороннім особам;

• Випас тварин та заготівлю кормів проводити лише в благополучній території;

• Не допускати контакт домашніх тварин з дикими;

• Підчас догляду за тваринами використовувати чистий спецодяг та взуття, систематично проводити очищення та дезінфекцію приміщень де утримуються тварини;

Сприяти спеціалістам ветеринарної медицини під час виконання ними протиепізоотичних заходів;

Своєчасно проводити профілактичні обробки та знищення шкідників – вони можуть бути рознощиками інфекції;

• При підозрі на захворювання тварин та наявності характерних ознак терміново  повідомляйте про це державну службу ветеринарної медицини.

Бережіть себе та дбайте про своїх тварин!!!

 

 

 

 

 

Джерело