Памʼяті старшого сержанта Максима Міщенка Як від водія, від нього залежало, чи дістануться бійці до позицій…
- Автор допису: Український інститут національної пам'яті
Як від водія, від нього залежало, чи дістануться бійці до позицій та чи зможуть поранені вибратися з-під обстрілу.
Максим народився 28 вересня 1994 року в Кривому Розі. Дитинство минуло в Кіровоградській області. Після школи здобув фах тракториста-машиніста.
У 2013 році пішов на строкову службу в Збройні Сили, після чого лишився служити за контрактом. Брав участь в АТО.
У 2016 році розпочав службу в Національної гвардії України разом з старшим братом. Виконував бойові завдання на Маріупольському напрямку під час Операції Об'єднаних сил.
У 2019 році повернувся в цивільне життя та працював трактористом. У лютому 2022 року повернувся до лав Сил оборони. У вересні 2022 одружився, за рік став батьком.
Воював у складі 121-ї бригади Сил ТрО на Донеччині, Херсонщині та Запоріжчині. За хоробрість в бою був відзначений Хресто Сил ТрО.
Загинув 11 березня 2026 року під час евакуації поранених в районі Степногірська Запорізької області. Похований на Алеї Слави цвинтаря селища Петрове Кіровоградської області.
Мирослава Липа
Фото надані 121-ю окремою бригадою ТрО ЗСУ
За матеріалами 121-ї окремої бригади ТрО ЗСУ та Петрівської селищної ради
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
