У Бережанах відновили розписи початку ХХ століття, десятиліттями приховані під шарами фарби
У храмі Пресвятої Трійці УГКЦ у Бережанах на Тернопільщині завершили реставрацію настінних розписів початку ХХ століття, які десятиліттями залишалися прихованими під шарами фарби. Історичний живопис виявили під час оновлення інтер’єру святині, а після демонтажу риштувань його вперше можна побачити в повному обсязі. Відновлення розписів стало можливим завдяки зусиллям парафіяльної громади, праці реставраторів та підтримці архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка.
Про це повідомляє пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ з посиланням на Суспільне Тернопіль.
Настоятель храму Пресвятої Трійці, протопресвітер Бережанського протопресвітеріату о. Іван Хрептак розповів, що парафіяльна громада вже тривалий час планувала провести реставрацію внутрішнього оздоблення церкви. Однак реалізацію задуму відкладали, оскільки пропозиції майстрів, які раніше оглядали храм, не цілком відповідали очікуванням парафії щодо збереження його мистецького вигляду.

о. Іван Хрептак, настоятель храму Пресвятої Трійці в Бережанах. Фото: Суспільне Тернопіль
«Громада вже давніше хотіла, щоб ми почали відновлювати храм всередині. Але майстри, які до нас приїжджали, не зовсім нам підходили, зокрема через ті зміни, які вони пропонували зробити в розписах. Коли я розмовляв про це з владикою Теодором, він порадив звернутися до Львова, до брата Боніфатія. А вже брат Боніфатій порекомендував Олексія Черідніченка, який, на його думку, міг нам допомогти», — каже о. Іван Хрептак.
Від задуму оновлення храму до відкриття історичних розписів
Під час першого відвідування святині Олексій Черідніченко звернув увагу на особливості її інтер’єру та висловив припущення, що під пізнішими шарами фарби можуть зберігатися давні настінні розписи.
Для перевірки цієї гіпотези необхідно було провести дослідження поверхонь стін і склепінь. Спочатку реставратори здійснили невеликі пробні розкриття, однак вони не дозволили повною мірою встановити характер і масштаби прихованого живопису.
Відтак було ухвалено рішення встановити риштування в центральному куполі храму, щоб розпочати дослідження з найвищої частини споруди. Така послідовність також давала змогу організувати подальші роботи, не забруднюючи вже відновлені нижні ділянки інтер’єру.
Саме під час масштабнішого розкриття поверхонь реставратори виявили фрагменти історичних розписів. На окремих ділянках вони були приховані під двома-трьома шарами фарби.

«Коли ми поставили риштування в куполі, реставратори почали знімати стару фарбу. Там було два-три шари, навіть подекуди більше. І коли почали відкривати більші ділянки, тоді якраз і з’явилися ознаки того, що там справді є розписи. Після цього почали працювати дуже акуратно, щоб не пошкодити те, що відкривалося», — зазначив настоятель.
Виявлення історичного живопису змінило початковий задум відновлення храму. Замість звичайного оновлення внутрішнього оздоблення перед парафією та фахівцями постало значно складніше завдання — розкрити, зберегти та відреставрувати мистецьку спадщину початку ХХ століття.
Професор Львівської національної академії мистецтв Роман Василик зазначив, що поки не знають, хто є автором розписів.

Роман Василик, професор Львівської національної академії мистецтв. Фото: Суспільне Тернопіль
«Таких пам’яток не багато, найбільше їх зосереджено у Львові. У менших містах їх менше. Бережани нас єднають з культурою, з епохою, яка була в часи Відродження. Цікаво, що є синтез кількох напрямків. Неовізантизм і сецесія, яка панувала тоді в цій частині Європи, поєдналися в одному храмі, в одному об’єкті. Це є дуже цінним. І це не є еклектика. Це своєрідно. Виникла цілісність — два різні стилі створили одну систему.
На жаль, не можемо озвучити авторів. Це не є якісь віддалені часи епохи. Це початок минулого століття. Їх треба просто відшукати. Занадто мало часу було. Але, думаю, мистецтвознавці з’ясують», — розповів Роман Василик.

Мистецька спадщина, яка пережила війни та десятиліття забуття
За словами реставратора Олексія Черідніченка, завершення робіт стало однією з найважливіших подій у його професійній діяльності. Після демонтажу риштувань відкрився повністю відреставрований живопис, який тривалий час залишався недоступним для огляду.
«Ми зняли риштування. І перед нами нарешті відкрилися повністю відреставровані розписи початку ХХ століття у церкві Пресвятої Трійці в Бережанах. Для нас це надзвичайно емоційна подія. Між собою ми постійно повертаємося до розмов про те, що відбулося. Про те, як те, що ще донедавна було втрачене, приховане під шарами пізніших нашарувань, знову постало перед нами. І про те, яке значення це має сьогодні», — поділився реставратор.

Олексій Чередніченко, реставратор. Фото: Суспільне Тернопіль
Олексій Черідніченко наголошує, що значення проведених робіт виходить за межі відновлення інтер’єру окремої святині. Йдеться про повернення важливої частини церковного мистецтва, яка збереглася попри складні історичні обставини.
Зокрема, реставратор згадав о. Теодора Кордубу, завдяки зусиллям якого на початку ХХ століття у храмі з’явилися ці розписи. За його словами, протягом наступних десятиліть святиня пережила дві світові війни, пошкодження від артилерійських снарядів, а її настінний живопис був згодом замальований.
«Думаю про майстрів, які на початку ХХ століття вклали сюди стільки праці, таланту й любові. Про отця Теодора Кордубу, завдяки чиїм зусиллям цей мистецький скарб колись з’явився у храмі. Про те, скільки всього довелося пережити цій церкві та її розписам: дві світові війни, руйнування від снарядів, замалювання, забуття… Здавалося, все це залишилося в минулому. Але ні. Вони вистояли. І тепер знову є», — зазначив Олексій Черідніченко.

Реставратор також підкреслив особливе професійне та особисте значення цього проєкту. Попри попередній досвід розпису нових храмів, роботи зі старовинними інтер’єрами та реставрації, відновлення бережанської святині стало для нього винятковим.
«За роки праці я мав нагоду розписувати нові храми, працювати зі старовинними інтер’єрами, займатися реставрацією. Але такого досвіду, таких відчуттів і такого усвідомлення власної причетності до повернення мистецької спадщини я ще не переживав», — зізнався митець.
Реставрація, здійснена завдяки пожертвам парафіяльної громади
Особливістю відновлення храму Пресвятої Трійці стала активна участь парафіян у фінансуванні робіт. За словами о. Івана Хрептака, основою матеріального забезпечення реставрації були численні добровільні пожертви вірних, які надходили регулярно протягом проведення робіт.
Настоятель наголосив, що парафія не мала одного великого мецената чи благодійної організації, які взяли б на себе основне фінансування проєкту. Натомість відновлення стало можливим завдяки спільній відповідальності громади за збереження власної святині.

«Це справжнє чудо Боже. Бо це все зроблено силами громади і такими невеликими пожертвами, але постійними, багатьох людей, цілої громади», — розповів о. Іван Хрептак.
Таким чином, парафіяльна ініціатива, яка спочатку передбачала оновлення внутрішнього оздоблення храму, переросла у масштабну працю зі збереження історичної та мистецької спадщини.
Відновлені розписи знову доступні для огляду
Завершення реставрації та демонтаж риштувань дали можливість побачити відновлений живопис у цілісному архітектурному просторі храму. За словами фахівців, саме безпосереднє перебування у святині дозволяє належно оцінити масштаб виконаних робіт, колористику розписів та їхню взаємодію з архітектурою і природним освітленням.









Реставратор Олексій Черідніченко закликав усіх охочих відвідати храм Пресвятої Трійці в Бережанах та особисто ознайомитися з результатами відновлення:
«Жодна фотографія, навіть найкраща, не здатна передати справжнього враження від цього простору. Масштабу, кольору, світла і тієї особливої атмосфери, яку відчуваєш, перебуваючи всередині».
Департамент інформації УГКЦ
Фото: Олексій Чередніченко, о. Іван Хрептак