НАСПРАВДІ, ця та багато інших «епохальних» воєнкорівських казок читачів Telegram (а це переважно не старі люди) спонукають лише до одного – палити не тільки військомат, а й ПТУ, де готують таких воєнкорів.

Того самого 12 липня видання «Медуза» оприлюднило результати закритого опитування, проведеного наприкінці червня на замовлення путінської адміністрації.

Згідно з результатами, 30% опитаних вважають, що бойові дії в Україні потрібно «зупинити якнайшвидше». 57%  – війну треба продовжувати.

У віковій групі 18–24 роки за припинення війни виступають 56%, а за продовження лише 19%. Серед росіян 25–34 років завершення війни підтримують 43%, продовження – 41%. Чим старші респонденти, тим більше підтримка. Серед 60 + за продовження агресії висловилися 72% опитаних.

Виявлена залежність підтримки війни та медіаспоживання. Серед «активних користувачів інтернету» за закінчення бойових дій виступають 47% респондентів, і лише 35% – за їхнє продовження. Проте серед телеаудиторії прихильників завершення лише 22%, а 68% виступають за війну. Красномовна статистика.

Звідки Путін бере «фарш» для бійні

У Москві та Санкт-Петербурзі, до речі, завершення війни хочуть близько 40% респондентів, і лише 48% виступають за її продовження. На решті російських територій відсоток підтримки війни значно вищий.

Саме тому з Москви та Санкт-Петербургу намагаються в Україну нікого примусово не направляти. Мобілізація тут несе загрози для режиму.

НАСПРАВДІ, про те, що головним постачальником «гарматного м’яса» є депресивні райони РФ написано вже багато. Відкритих даних, звичайно, немає, але опосередковано про те скільки, де (спойлер: від Калінінграда до Хабаровська) і на яких російських цвинтарях з’являються нові «алеї героїв» можна дізнатись із дослідження Бі-бі-сі.  

Також з’ясовано, що:

• з 4515 російських військових, які загинули в Україні, 205 – це старші офіцери (генерали, полковники, підполковники, майори). Сумарно 773 особи – тобто 17% встановлених загиблих –  офіцерський склад.
• Найшвидшою категорією втрат залишаються «добровольці». На кінець червня відомо щонайменше 267 їх прізвищ . Щотижнево з’являються новини про загибель ще 30-40 «добровольців». Так часто не повідомляють про загибель жодної іншої категорії військовослужбовців.
• Понад 40% загиблих «добровольців» – старші 45 років (половина з них – старше 50-ти). Це значно відрізняється від динаміки втрат серед військових, де 47% встановлених загиблих особи від 18 до 26 років.
• Найвищий рівень втрат – серед десантників. На 8 липня їх 20%.
• У списку підтверджених втрат – 162 співробітники Росгвардії, включаючи вояк елітних загонів «Вітязь», «Росіч» і «Тайфун», а також щонайменше 111 спецназівців ГУ ГШ (ГРУ) та троє офіцерів спецназу ФСБ «Альфа».

А щодо географії поховань «визволителів»  з «путінського фаршу», то станом на 7 липня першість зберігає Дагестан. Максимальну кількість загиблих військових із регіону озвучили його влада та ЗМІ — 231.

З’явилася навіть карта, яка дає уявлення про федеральні сорти російського «фаршу». Вона наочно демонструє, як диктатор ставиться до власних громадян у відсталих регіонах. Як, власне, до відсталих в розвитку.

Дірка у регіональних кишенях

15 липня відбудеться екстрене засідання Держдуми РФ, яку вже розпустили на канікули з настановою депутатам від спікера Володіна «провести їх на Донбасі». Екстреність, за прогнозами, пов’язана із законодавчим оформленням прихованого переведення російської економіки на воєнні рейки. Адже існуючих потужностей для продовження війни у Путіна просто не вистачає.

Звісно усе, що відбуватиметься у Держдумі, «продаватиметься» населенню, як ніжна турбота про його добробут та безпеку.

НАСПРАВДІ, грошей у Росії все менше, а нічим не підкріплених амбіцій все більше. Санкції Заходу щодо банків та бойкот, оголошений російському золоту на європейських ринках, довели до банкрутства «Петропавловськ». Це одна з найбільших золотодобувних компаній Росії, яка виробляла близько 14 тонн на рік на Далекому Сході. Отже, золоте дно Росії все ближче.

До того ж «Петропавловськ» був одним з головних наповнювачів регіонального бюджету. З його крахом  бюджетна діра стане ще глибшою. І це загальноросійська тенденція. Підраховано, що у бюджетах регіонів РФ вже утворилася діра на 210 млрд рублів. Звести бюджети «в нуль» за сприятливих обставин зможуть не раніше 2025 року. Санкції, звісно, цьому не сприятимуть.

Безоплатні трансферти регіонам з бюджету РФ склали 3,6 трлн рублів, а збори податків лише 3 трлн. При цьому реальний дефіцит самого держбюджету складе 1,6 трлн рублів, і допомогти регіонам Москві просто не буде чим. Цікаво, як в такому випадку буде з виплатою «гробових для визволителів»?

Марсіанські хроніки «Роскосмосу»

12 липня очільник «Роскосмосу» Рогозін сфотографувався на тлі ядерної ракети «Сармат», повідомивши, що Росія готується до її серійного виробництва. Рекламував «Сармата» Рогозін теж своєрідно: «Навіщо бойовому ракетному комплексу візи – він і так долетить».

А у квітні пропагандистка Скабєєва та її колега Журавльов (за сумісництвом депутат Держдуми від ЛДПР) у прямому ефірі розмірковували, за скільки секунд «Сармат» долетить до Лондона, Парижу та Берліна.

Раніше Рогозін показав супутникові знімки західних «центрів прийняття рішень» і «про всяк випадок» оприлюднив координати цих «центрів» у США, Великій Британії, Франції, Німеччині та Бельгії.

Реакція  європейців була адекватною. Генеральний директор Європейського космічного агентства (ЄКА) Йозеф Ашбахер повідомив, що співпраця з «Роскосмосом» за місією ExoMars припиняється. Причини – війна в Україні та введені санкції. В ЄКА зазначали, що очікують на підтримку цього рішення від NASA. 

НАСПРАВДІ, в NASA вже заявили, що Москва, наприклад, використовує МКС  для підтримки війни в Україні, що докорінно несумісне з основним завданням станції — розвивати науку та технології у мирних цілях. (Нагадаємо, російські космонавти розгорнули на станції прапор так званої «ЛНР»)

У відповідь Рогозін поскаржився, що США першими занехаяли принцип «космос поза політикою», позбавивши Росію доступу до міжнародного ринку мікроелектроніки та комерційних замовлень.

Тепер Рогозін посварився і з європейцями, звинувативши їх у підтримці «київської хунти». На знак протесту навіть дав команду російським космонавтам «припинити роботу з європейським маніпулятором ERA» та пообіцяв повернути десантний марсіанський модуль «Казачок» до «рідної станиці».

Але повернути «Казачка», що знаходиться на території підприємства Thales Alenia Space в італійському Турині, Рогозін не може, бо російські «станиці» разом із столицею відрізані забороною польотів у країни ЄС.

«Повторити посадковий модуль «Казачок», який ми робили під місію ExoMars, не складно. Усі креслення є, це наша робота», – хизується Рогозін. Креслення є, залишилось знайти тільки електроніку, яка знаходиться під санкціями.

Коли після початку війни Вашингтон та ЄС почали їх активно впроваджувати, Рогозін образився і заявив, що США тепер варто літати на «своїх мітлах», а постачання «російських найкращих у світі ракетних двигунів заморожується».

Втім, у США від закупівель двигунів (насправді ще радянських, а не російських) відмовилися ще торік через наявність кращої альтернативи: BE-4 від Blue Origin Джеффа Безоса та Raptor від SpaceX Ілона Маска.

Проблема полягає і в тому, як збирати «найкращі російські двигуни» в умовах, коли, наприклад, основні верстати для виготовлення їх деталей німецькі: Hurco, Aicon, Siemens, DMG Mori.

А про російське високоточне обробне обладнання говорить лише такий факт: ще донедавна у «Роскосмосі» працювали на верстатах 1932 року, отриманих в якості репарацій з повоєнної Німеччини.

Ось така історія. Безславний кінець «космічної одіссеї» путінської Росії насувається невпинно. І це ще не до всіх засланих Москвою «казачків» у Заходу дійшли руки.

Джерело