Одноманітність назв цих сторінок також наштовхує на очевидність залучення до однієї мережі. Наприклад, кількість сторінок з назвою Фонд допомоги України  —  6, а Фонд Добра  —  3 і усі вони поширювали схожу рекламу на тему «грошових виплат для українців». При загальному аналізі назв сторінок виявлено одноманітність їхніх назв лише з невеликими відмінностями, як-от мала чи велика літера, наявність чи відсутність однієї лексеми у назві, що створює певну варіативність їхніх форм. 

Загальне охоплення реклами за цей час становить понад 3 млн користувачів, проте не кожен міг їх бачити у своїй стрічці новин, але це вже питання алгоритмів і таргетування реклами.

Що не так з самою рекламою? 

Реклами були запущені у двох форматах  —  відеоматеріали та як світлини  —  і мають кілька варіантів в оформлені та текстовому супроводі.

Перегляд цих рекламних відеороликів лише дає привід засумніватися у правдивості такої інформації. Технічно вони виконані дуже незграбно. Наприклад, кадри з начебто промовою Володимира Зеленського невміло порізані, а склейки їхні дуже різко обриваються після кожної фрази або навіть слова. 

Текст повідомлень реклам містить відсилки до «статті 357» та «постанови 28/9329к (та ще кілька числових варіацій)». Такі примітки мають надавати «офіційності» та  начебто «достовірності» інформації. Та насправді вони не мають нічого спільного з реальним життям, бо «постанови 28/9329к», на яку посилаються автори повідомлень, взагалі не існує, а «стаття 357» не має жодного уточнення, якого саме закону.

А ще насторожувати має інформація, яку просять надати у цій  рекламній кампанії. За посиланням, які надають шахраї потрібно вказати прізвище, ім’я та останні шість цифр банківської картки. Пам’ятайте: номер картки, CVV-код, чи PIN-код – це особисті дані, які не можна нікому повідомляти!

Як шахраї змушують повірити у «правдивість» рекламного повідомлення?

Шахрайство з «грошовими виплатами українцям» має як мінімум 2 складові для ефективної маніпуляції  —  емоційність та актуальність (вчасність) повідомлення. Їхнє основне завдання викликати відчуття довіри до повідомлення.

Емоційність. Повідомлення на зразок «Увага! Тільки 7% знають про це», «Термінова новина», «Термінова перевірка карток для виплат» вимагають швидкої реакції та дій.

А ще час цього повідомлення теж досить промовистий. Війна уже сама собою є досить емоційним явищем. Навички критичного мислення під час психологічного напруження та паніки слабшають. І саме на цьому й грунтується ефективність цієї дезінформаційної кампанії.

Актуальність і вчасність повідомлення. Якщо у звичному житті уже досить довго відзначається «перенасиченість» інформаційного простору повідомленнями, то під час війни інформація поширюється у рази  динамічніше, а можливість відфільтрувати правдиве повідомлення від неправдивого стає мінімальною. 

Тож довіра до таких меседжів базується і на актуальності теми. Коли навколо держава дійсно виплачує кошти внутрішньо-переміщеним особам, а ЄС усіляко підтримує біженців, на фоні такого потоку справді достовірних повідомлень стає важче побачити ті, що намагаються вами маніпулювати.

Як не потрапити на гачок шахраїв?

Перевіряйте наявність повідомлення в офіційних джерелах. Наприклад, якщо таке повідомлення поширюється від імені Міністерства соціальної політики, але дізналися ви про це не з їхньої офіційної сторінки, то варто відшукати вказане першоджерело.

Перевіряйте і самі джерела, з яких отримали інформацію. Перегляньте профіль сторінки, якщо йдеться про сегмент Facebook. Якщо на сторінці відсутній контент, низька активність  (особливо якщо сторінка була створена давно) або кілька разів змінювалася основна світлина чи назва, що тематично надто суперечать одне одному, то це має викликати підозру.

Остерігайтеся емоційних закликів. Особливо у випадках, що стосуються заяв начебто від офіційних джерел. Подібні теми —  це не теми для рекламних роликів, вони мають містити стриману лексику та відповідну структуру повідомлення.

З обережністю ставтеся до повідомлень, що просять вас надати особисту інформацію. Зокрема, пам’ятайте: номер картки, CVV-код, чи PIN-код  —  це особисті дані, які не можна нікому повідомляти.

Не переходьте за посиланнями із підозрілих повідомлень та не залишайте жодну особисту інформацію через будь-які форми (анкетування, опитування тощо). 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело