Українське законодавство не передбачає відповідальності за отримання російської гуманітарної допомоги на окупованих територіях. Нові законопроєкти, навпаки, покликані внести гуманітарну допомогу до переліку видів діяльності, які не вважаються колабораціонізмом, якщо при цьому не вчиняється пособництво російським окупантам.

Проросійські телеграм-канали та твіттер-акаунти поширюють дезінформацію про те, що в Україні будуть карати за отримання російської гуманітарної допомоги на окупованих територіях. За цей злочин нібито передбачається покарання до 15 років позбавлення волі. При цьому пропагандисти згадують «закон про колабораціонізм», який нібито набрав чинності 16 серпня. 

Джерело: телеграм-канали “Укропский Фреш”, “Украина.ру”

Російські інфоресурси поширили цю інформацію із посиланням на українське видання Kyiv Independent, яке у своєму твіттер-акаунті написало наступне: «Отримання, розподіл російської гуманітарної допомоги на окупованих територіях розцінюватиметься як колабораціонізм. Закон про колабораціонізм набув чинності 16 серпня. Згідно з ним, колабораціонізм каратиметься позбавленням волі на строк до 15 років». 

Джерело: твіттер-акаунт Kyiv Independent 

На підтвердження цього Kyiv Independent навело слова речниці МВС Альони Матвєєвої, озвучені на брифінгу 16 серпня. Розповідаючи про боротьбу з колаборантами на звільнених від російських окупантів територіях, вона заявила: «Покарання за співпрацю з окупантами визначається для кожного випадку окремо. Заклики підтримувати військових РФ, надання відомостей, отримання і розповсюдження гуманітарної допомоги — це одне покарання. Воно може бути у вигляді заборони займати певні посади на певний строк. Якщо це більш серйозні дії, то відповідальність може сягати довічного ув’язнення». При цьому речниця МВС Альона Матвєєва також додала, що у випадку, коли особа просто працювала перукарем і не підтримувала окупантів, то претензій не буде. 

Джерело: Укрінформ, YouTube-канал “Ukrinform TV”

Проте єдиного «закону про колабораціонізм» в Україні не існує. Натомість 15 березня, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, набрали чинності зміни до низки нормативно-правових актів (ККУ, КПКУ, закону про обов’язкову військову службу, про політичні партії, про свободу совісті та релігійні організації тощо) з метою встановлення відповідальності за співпрацю з російськими окупантами. Ніяких згадок про заборону отримувати гуманітарну допомогу від окупаційної влади та відповідальність за такі дії у ньому немає. Єдиного покарання для колаборантів також не передбачено. В залежності від обставин воно може бути різним: від заборони обіймати певні посади до довічного позбавлення волі. 

Джерело: Укрінформ

У серпні Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розробило для Уряду два законопроєкти, спрямовані на уточнення кримінальної відповідальності за колабораціонізм. Наразі обидва законопроєкти проходять експертну перевірку: 7646, 7647. Але жоден з них не набрав чинності 16 серпня, про що повідомляло Kyiv Independent. Зокрема, в них уточнюється, що каратиметься лише добровільна співпраця з агресором та визначається перелік видів діяльності, здійснення яких на тимчасово окупованих територіях допускається без порушення закону. Так Уряд, навпаки, пропонує внести благодійну та гуманітарну допомогу до переліку видів діяльності, дозволених на тимчасово окупованих територіях, якщо при цьому не вчиняється пособництво державі-агресору.

Джерело: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Юрист Інституту Масової Інформації Роман Головенко стверджує, що за отримання російської гуманітарки навряд чи хтось може отримати вирок. «Але якщо людина отримала якісь товари або брала участь у їх розповсюдженні й дала коментарі з приводу цього на камеру, то гіпотетично це може трактуватися як “здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією” (ч. 6 ст. 111-1 ККУ). Такі дії можуть каратися позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років», — зазначає Роман. 

«Мені здається, що речниця МВС під фразою “якщо людина брала гуманітарну допомогу й розповсюджувала її” мала на увазі свідому участь в розповсюдженні гуманітарки. Але висловлюватися, дійсно, варто було б чіткіше», — вважає юрист.

Джерело