Після 15:05 російські інформагенції оновили свої публікації. У прес-релізі ФСБ з’явилися нові подробиці:

• три номери автомобіля (Е982ХН DPR, 172AJD02, AH7771IP);
• повні імена  обох фігуранток (Вовк Наталія Павлівна і Шабан Софія Михайлівна), а також рік народження молодшої – 2010. Отже йдеться про дівчинку 11-12 років, а не молоду жінку, фото якої «гуляє» у Telegram.

О 17:20 Соловйов оприлюднив відео, на якому зафіксовано жінку, яку ФСБ називає Наталією Вовк. Ролик складається з уривків відео з нагрудних камер російських прикордонників, камери, встановленої на під’їзді будинку, і скріншотів дорожніх камер. 

РосЗМІ повідомили, що у неї (ще на прізвище Шабан) у власному користуванні навіть є Toyota Corolla.

Але на сайті з продажу автомобілів швиденько знайшовся чомусь той самий MINI Cooper, на якому вона нібито в’їхала в Росію.

А продавав машину українець Данило Шабан, який також служить у полку «Азов».

Telegram-подробиці: посвідчення Наталії Шабан

Після публікації оголошення про продаж автомобіля пропагандист Костянтин Придибайло виклав у Telegram фото службового посвідчення Наталії Шабан, нібито військовослужбовиці Національної гвардії України.

У посвідченні є помітка про заміну посвідчення у зв’язку зі шлюбом. Придибайло стверджує, що Шабан – це дівоче прізвище Наталії Вовк.

Також у документі вказано номер військової частини 3057. Це номер в/ч окремого загону спеціального призначення «Азов», місце дислокації – Маріуполь.

Фото цього посвідчення Придибайло міг взяти на сайті НемеZида (російський аналог сайту «Миротворець» із персональними даними українських військових, правоохоронців, волонтерів, громадських діячів і політиків). Датою створення картки Наталії Шабан на сайті вказано 13 квітня.

Якісь посвідчення  або бланки могли потрапити до рук росіян під час боїв за Маріуполь у березні-квітні 2022 року.

НАСПРАВДІ, вся ця історія, викликає більше запитань, ніж можна очікувати відповідей.

Ось лише деякі з них, що лежать на поверхні:

–     Яким чином під своїм справжнім прізвищем, занесена до російських реєстрів (аналогу українського «Миротворця»), військовослужбовець полку «Азов» в’їхала на територію Росії на власному автомобілі з номерами «ДНР»?

–     Якщо Вовк в’їхала до РФ з території «ДНР», то як туди потрапила (знов-таки під своїм прізвищем)?

–    Що заважало Вовк, яка в’їхала в РФ ще 23 липня, і жила в одному будинку з Дугіною не вбити її саме там?

–    Навіщо було чекати цілий місяць у Москві, тим більш в умовах тотальної перевірки документів у всіх, хто має бодай якесь відношення до України?

–    Як Вовк мала знати, що Дугіна буде на літературно-музичному фестивалі «Традиція», який організував «письменник-терорист» Захар Прилєпін у Підмосков’ї?

–    Для чого влаштовувати теракт у підмосковному районі, де живе вся російська еліта, до того  ж за кілька кілометрів від будинку міністра оборони Шойгу?

–    Чому Прилєпін, який видає з себе «великого бойовика – визволителя Донбасу», банально не забезпечив безпеку гостей свого фестивалю?

–    Яким чином Вовк могла знати, що на службовій парковці останні два тижні не працювали камери спостереження?

–    Вовк настільки не любить свою 12-річну дочку, що направила її встановлювати вибуховий пристрій?

–    Якщо Вовк все ж таки потрапила на територію РФ, то як змогла після цього втекти з неї? Де плани МВС «Сирена», «Перехват» тощо щодо закриття кордонів, перевірки аеропортів, вокзалів, портів й т.д? Навіть жодного повідомлення протягом цих самих 44 годин на цю тему не було.

ФСБ намагається переконати (російські прикордонники підпорядковуються їй), що знає: коли «азовка» Вовк приїхала до Росії, де жила, на чому їздила, як стежила за Дугіною, як здійснила вбивство, як виїхала спочатку з Підмосков’я і потім дісталась Пскова (730 км, понад 8,5 годин їзди). І її не затримали!

Згодом у ФСБ, все ж таки зрозуміли, що таких запитань вистачить, щоб усіх звільнити за профнепридатність та заслати у «ДНР», і підстелила соломку, мовляв Вовк «могла в’їхати на територію Росії за підробленими документами».

Реакція російської пропаганди: дегуманізація українських жінок і дітей, наративи про «український тероризм», заклики до нових актів агресії

Гучне «розкриття» гучного вбивства та виявлений «український слід» стали черговим приводом для розкручування антиукраїнської істерії та кампанії дегуманізації українців у РФ. Цього разу пропагандисти взялися за жінок та дітей.

О 15:34 у мережі з’явилося «звернення Олександра Дугіна». 

Текст оприлюднив «православний олігарх» Костянтин Малофєєв у своєму Telegram-каналі і на власному пропагандистському ресурсі Царьград. Дугін (або ж Малофєєв від його імені) закликав російське суспільства мобілізуватися на війну проти України. Дар’я Дугіна фігурує у тексті як та, що «поклала життя на вівтар перемоги».

Скласти текст об’ємом понад 1 тисячу знаків Дугіну не завадило те, що після загибелі доньки він потрапив у лікарню з інсультом. Принаймні про це повідомляв кремлівський політолог Сергій Марков, якого цитували російські ЗМІ.   

Анатолій Шарій, якій у своєму Telegram також підсвічував продаж автомобіля та разом з іншими російськими пропагандистами оприлюднив відео ФСБ, оперативно записав і виклав в Youtube відео про «українських терористів».  

Шарій висловив «припущення», що Вовк-Шабан могла використати неповнолітню доньку для закладання вибухівки під автомобіль Дугіної, а також оприлюднив фото дівчинки.

Шарій називає вбивство Дугіної терактом, який організувала українська влада. Як завжди, він демонізує «київський режим», який нібито не гребує втягуванням дітей у терористичну діяльність. Паралельно пропагандист закріплює у свідомості глядачів впевненість у правомірності визнання «Азову»  терористичною організацією в РФ. 

Літературний критик Дмитро Ольшанський знайшов містичні «аргументи» для демонізації українських жінок і дітей та видав пост про «культурні корені» «деструктивного націоналізму».

Головред федерального медіахолдингу «Россия сегодня» Маргарита Симоньян  висловила сподівання, що в РФ знайдуться нові охочі «помилуватися шпилями». Цього разу в Естонії, куди виїхали Вовк і Шабан. 

Саме в інтерв’ю Маргариті Симоньян розповідали про «шпилі» російські  «туристи» «Петров» і «Боширов». Вони «засвітилися» під час замаху на розвідника-перебіжчика Сергія Скрипаля і рясно наслідили нервово-політичною речовиною «Новічок» у британському Солсбері. 

Журналісти-розслідувачі ідентифікували їх як полковників ГРУ Алєксандра Мішкіна і Анатолія Чепігу. У 2018 році Симоньян брала участь в операції з інформаційного відмивання «солсберецьких туристів». Сьогодні вона визнала це, фактично закликавши російські спецслужби до чергового замаху на території європейської держави. 

Отже винайдений «український слід» та звинувачення жінки з дитиною в організації теракту в РФ використовується російською пропагандою для вирішення таких завдань:

• просування наративу про «український державний тероризм», намагання прикрити власні злочини та заглушити дискусію про визнання РФ державою-спонсором тероризму. Постійний представник РФ в ООН Василь Небензя пообіцяв згадати про Дугіну і теракт у Підмосков’ї на засіданні Радбезу, присвяченому ситуації на Запорізькій АЕС. Тему ЗАЕС росіяни використовують для звинувачень українців у «ядерному терорі»;      
• подальша дегуманізація українців, включаючи жінок та дітей, нормалізація їх вбивств як потенційних диверсантів і терористів. До аналогічної тактики Кремль вдавався під час Другої чеченської війни, коли ЗМІ активно розповідали про жінок-шахідок та неповнолітніх бойовиків і терористів;
• підтвердження правомірності визнання полку «Азов» терористичною організацією та продовження демонізації цього підрозділу та дегуманізації українських військовослужбовців.  

Для прибічників «остаточного вирішення українського питання» вбивство Дугіної стало черговим приводом для закликів до мобілізації російського суспільства та переведення «спецоперації» у формат «війни до перемоги». Деякі Telegram-канали навіть апелюють до Путіна, котрий як «батько доньок», має нарешті «почути голос Дугіна».

Також не виключено, що ліквідація пропагандистки стане виправданням для посилення внутрішніх репресій. Зокрема Анатолій Шарій педалює тему «російських спільників» українських диверсанток.

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи версію ФСБ, заявив, що «пропаганда знову створює вигадані світи, призначаючи винними у підриві авто пропагандистки Дугіної українку та її 12-річну дитину».

У полку «Азов» відзначили, що «так званий документ, яким спецслужби РФ намагаються довести нашу причетність до підриву авто Дугіної, насправді є не більш ніж черговою «візиткою Яроша». А сам теракт – це підготовка до «трибуналу» над «азовцями». Таким чином Росія підігріває суспільну думку своїх громадян щодо «необхідності» такого судилища».

Нагадаємо, саме очільник «ДНР» Пушилін, якій пообіцяв на 24 серпня це судилище, чи не першим оголосив, що у вбивстві Дугіної винний Київ. Збіг?

Прощання з небіжчицею призначене на 23 серпня і не де-небудь, а  в телецентрі «Останкіно». Тобто транслюватимуть це, швидше за все, з прямими включеннями необхідних спікерів. Взагалі сюжетам по вбивству Дугіної федеральні телеканали присвятили шалений час – по 15 хвилин у новинних програмах. Путін направив телеграму Олександру Дугіну з приводу втрати дочки і нагородив її орденом Мужності. 

Таким чином, можна припустити, що саме на федеральному рівні дана вказівка з Дугіної створити сучасну «героїню російського «антинацистського епосу». Попередні «герої»: Моторола, Гіві, Захарченко тощо на пересічних росіян жодного враження не справили.

Дар’я Дугіна загинула на путінській війні з Україною, яку щосили сама й благословляла. 24 лютого вона написала, що  «відчуває, імперія буде!».

А вся ця історія – абсолютно передбачувана для путінської імперії, готової жертвувати навіть вірними адептами заради мобілізуючої брехні. Частиною цієї історії і стали життя та смерть Дар’ї Дугіної.  

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело