Разом з тим, учасники дискусії поділились своїм, не завжди простим, досвідом інтеграції у громади та розбудови…
Представники освітянської спільноти окреслили проблеми, пов’язані із організацією дистанційного навчання. Зокрема, щодо відсутності у достатній кількості комп’ютерної техніки, як у педагогів, так і у школярів. Проте, було відзначено, що вирішенням цього питання займаються місцеві громади разом із Департаментом освіти та науки облдержадміністрації. Зокрема, для навчальних закладів Сєвєродонецької громади це питання вже вирішене.
Та головне – ставлення до організації навчального процесу: «Школа для дитини, а не дитина для школи. Ми маємо підлаштовуватися під потреби дітей та батьків», – заявив освітній Омбудсмен Сергій Горбачов, учасник форуму.
Неабиякий інтерес викликала доповідь керівника Департаменту документування воєнних злочинів Української Гельсінської спілки з прав людини Сергія Мовчана. Адже кожен житель Луганської області фактично є свідком воєнних злочинів росії в Україні: «І зруйнований будинок, і вбивство людини – є воєнними злочинами і мають бути задокументовані. Не треба знецінювати горе людей», – зазначив він.
Також учасників заходу навчали долати психологічні проблеми за допомогою арт-терапії «Яскраві фарби для душі».
Цього року організаторами «Фестивалю думок» виступили Благодійний фонд Восток SOS в партнерстві з естонською організацією MTÜ Mondo та при фінансовій підтримці ESTDEV – Estonian Centre for International Development
Партнером – Українська Гельсінська спілка з прав людини – УГСПЛ.