Любов Панченко – художниця-шістдесятниця, творчість якої замовчували в радянський час
- Автор допису: Український інститут національної пам'яті
Альбом-збірка її творчості «Любов Панченко: повернення» вийшов лише цього року. Художниця ще встигла побачити електронну версію видання у свій 84-й день народження 2 лютого. Друковану версію Український інститут національної пам’яті, Музей шістдесятництва та видавець Олександр Савчук презентували вчора, 15 вересня, у пам’ять про мисткиню.
Любов Панченко народилась і все життя прожила в Бучі неподалік Києва. Навчалася в Київському училищі прикладного мистецтва, а потім на факультеті графіки у київській філії Львівського поліграфічного інституту. Працювала художницею-модельєркою. У своїх роботах поєднувала сучасний одяг з елементами українського традиційного костюма, експериментувала з узорами та вишивкою і загалом з різними мистецькими техніками. Малювала акварелі, створювала ілюстрації, колажі. А ще збирала унікальні вироби народного мистецтва.
Талант Любові Панченко був яскравим та очевидним, проте їй відмовляли у публікаціях і виставках – через громадську позицію художниці та явний український національний колорит її робіт. Майстриня відстоювала українську культуру, зокрема, відроджувала в Києві традиції різдвяної коляди та вертепу. Брала участь у дисидентському русі, підтримувала політв’язнів, яких судили за «антирадянську агітацію та пропаганду».
«Коли Любов Панченко працювала в Республіканському будинку моделей, було враження, що вона потрапила у задзеркалля. Те, що влада категорично відхиляла для показу широкому радянському загалу, не кажучи вже про запровадження у виробництво, тут у невеличкому залі показували іноземним гостям як доказ вільного розвитку національної культури. Іноземці прицмокували від захоплення, а Люба вкотре вислуховувала від керівництва зауваження, що міністру не зовсім подобається те, що вона робить, — треба змінити стиль. Відповіла роздратовано: «Може, краще змінити міністра?», – розповідає про один з епізодів життя мисткині у передмові до альбому завідувачка Музею шістдесятництва Олена Лодзинська.
Перша персональна виставка робіт Любові Панченко відбулася в незалежній Україні, в 1992 році в Ірпені, мисткині було 54 роки. Згодом увесь свій творчий доробок Любов Михайлівна передала Музею шістдесятництва.
Її дім у Бучі постраждав від російської війни проти України. Жертвою війни стала і мисткиня. Вона пережила окупацію міста російськими військами у лютому-квітні 2022-го. Але перенесені страждання від голоду й холоду в напівзруйнованому домі виснажили її. Любов Панченко померла 30 квітня.
Перший і єдиний альбом творчості Любові Панченко присвячений її світлій пам’яті. Наклад у 500 примірників виданий на кошти доброчинців, які підтримували мисткиню в останні дні життя, під час її перебування у київській лікарні після евакуації зі зруйнованого дому в Бучі.
