Наприклад, можна згадати нещодавні матеріали Reuters або Associated Press, матеріали Reuters або Associated Press, в яких новинні агентства повідомляли про «результати референдумів», не вказуючи, що вони незаконні та нелегітимні. Втім, окупантам потрібне не лише зовнішнє визнання своєї вистави, а й легітимізація псевдореферендуму серед місцевого населення.

У цьому матеріалі ОПОРА розібралася, як Telegram став інструментом для виправдання росіянами анексії українських територій.

Як Росія просувала незаконні референдуми

Під час регулярного моніторингу соціальних мереж ОПОРА виявила 127 проросійських Telegram-каналів, створених після 20 лютого 2022 року, які позиціонують себе як місцеві канали територій, тимчасово окупованих Росією, або тих, які вона мала амбіції окупувати (наприклад, Сумы UA, Одесса Za Россию! Або ИрпеньUA). Більшість цих каналів, що залишаються активними й досі, позиціонують себе як канали новин для ТОТ або канали так званих органів влади чи правоохоронних органів (наприклад, Администрация города Мелитополя або ВГА Скадовска).

Загалом ці канали опублікували понад 1600 повідомлень про підготовку, проведення та агітацію за псевдореферендуми впродовж березня-вересня 2022 року. Серед виявлених нами сторінок у пропагандистській діяльності брали участь 118 каналів. Найбільш ранні повідомлення зі згадуваннями про псевдореферендуми датуються 3 березня, і в них пропагандисти лише натякають, що «подумають» над цією ідеєю.

З точки зору контенту, більшість публікацій — повідомлення з дослівним цитуванням спікерів російського режиму або окупаційної влади. Серед усіх публікацій частка оригінального контенту, а не передруку цитат, становить близько 30%.

https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-5515961538037914&output=html&h=158&slotname=6154391069&adk=4035057569&adf=1771684256&pi=t.ma~as.6154391069&w=630&fwrn=4&lmt=1665658711&rafmt=11&format=630×158&url=https%3A%2F%2Fzn.ua%2Finternational%2Fkak-rossija-pytalas-lehitimizirovat-psevdoreferendumy-cherez-telegram.html&wgl=1&uach=WyJXaW5kb3dzIiwiMy4wLjAiLCJ4ODYiLCIiLCIxMDYuMC41MjQ5LjEwMyIsW10sZmFsc2UsbnVsbCwiNjQiLFtbIkNocm9taXVtIiwiMTA2LjAuNTI0OS4xMDMiXSxbIkdvb2dsZSBDaHJvbWUiLCIxMDYuMC41MjQ5LjEwMyJdLFsiTm90O0E9QnJhbmQiLCI5OS4wLjAuMCJdXSxmYWxzZV0.&dt=1665658739902&bpp=8&bdt=31104&idt=8&shv=r20221011&mjsv=m202210100101&ptt=9&saldr=aa&abxe=1&cookie=ID%3Dd02183621c564000-22e5572109ce00df%3AT%3D1635944316%3ART%3D1661789375%3AS%3DALNI_MaHwMmlAw706k7Sz_azm6mtRwc4Fw&gpic=UID%3D0000065dcf34aa22%3AT%3D1652736545%3ART%3D1665658714%3AS%3DALNI_MZS5EADIKJeCEacTRnE9EhfI9oYiA&prev_fmts=300×600%2C0x0%2C300x600%2C1005x124%2C300x600&nras=2&correlator=2525704582263&frm=20&pv=1&ga_vid=1820098072.1665658711&ga_sid=1665658711&ga_hid=414848652&ga_fc=0&rplot=4&u_tz=180&u_his=1&u_h=1080&u_w=1920&u_ah=1040&u_aw=1920&u_cd=24&u_sd=1&dmc=8&adx=637&ady=2488&biw=1903&bih=880&scr_x=0&scr_y=1651&eid=44759875%2C44759926%2C44759842%2C42531705%2C44775121%2C31070257%2C44774292%2C44773746%2C31069795&oid=2&psts=APxP-9CgOEUWZ9jv0pamIYHkdsxlT0_Tw6PCJsLjS3H86V_vx-ivf4lZOndZpZ5Y4N30CpigcGVfl4rLaLB5GzqYaw%2CAPxP-9Dc6WTjLYw47f4omkpxFy3adNLJAXdbo3ppkDHsnT0aTw7N9KyhfYnnms7c5GoWYwfYvwCW45iLLXb8wfccxB1nvW7mlqmoXgAmMTN9%2CAPxP-9Dm1_L0estUeGDeW33zNiTptEynexQm-hgBKjtLSm2rjWMPcE5nK-kKqgpgR1Eq-9Zx3_ti2n9N7ARPbrx10w%2CAPxP-9C_RJbNe0conTTWy2kUH_XFsgbXYLhyDpUSAWLj8E0tmhfaV6i9i-7CLZM3W10K6AsWxRG-afjoRVirhJjREw&pvsid=3257328005028359&tmod=1378482237&uas=0&nvt=1&ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F&eae=0&fc=896&brdim=0%2C0%2C0%2C0%2C1920%2C0%2C1920%2C1040%2C1920%2C880&vis=1&rsz=%7Co%7CpeoE%7C&abl=NS&pfx=0&fu=128&bc=31&ifi=6&uci=a!6&fsb=1&xpc=mo3jm8Vdp0&p=https%3A//zn.ua&dtd=30

Для імітації агітаційного процесу перед так званим волевиявленням окупанти використовують добре знайомі нам наративи.  Так, для легітимізації псевдореферендумів бачимо зустрічаються обґрунтування:

— «Успішний» приклад анексії Криму — росіяни розповідають, як змінилося життя на півострові після так званого визволення з України. «Кримський сценарій» позиціонують як успішний прецедент, закликаючи українців на новоокупованих територіях повторити нібито знайомий їм шлях «самовизначення» жителів Криму. Цей сюжет демонструють як образ нового, «кращого» життя, яке незабаром стане доступним для заручників окупаційної влади. Пропаганда переконує у зрозумілості та визначеності цього процесу з перспективи попереднього досвіду — наприклад, використання законодавчої бази для проведення псевдореферендуму окупаційною владою Криму, організації самого процесу тощо.

https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-5515961538037914&output=html&h=158&slotname=6154391069&adk=4035057569&adf=2953337208&pi=t.ma~as.6154391069&w=630&fwrn=4&lmt=1665658711&rafmt=11&format=630×158&url=https%3A%2F%2Fzn.ua%2Finternational%2Fkak-rossija-pytalas-lehitimizirovat-psevdoreferendumy-cherez-telegram.html&wgl=1&uach=WyJXaW5kb3dzIiwiMy4wLjAiLCJ4ODYiLCIiLCIxMDYuMC41MjQ5LjEwMyIsW10sZmFsc2UsbnVsbCwiNjQiLFtbIkNocm9taXVtIiwiMTA2LjAuNTI0OS4xMDMiXSxbIkdvb2dsZSBDaHJvbWUiLCIxMDYuMC41MjQ5LjEwMyJdLFsiTm90O0E9QnJhbmQiLCI5OS4wLjAuMCJdXSxmYWxzZV0.&dt=1665658740007&bpp=7&bdt=31209&idt=7&shv=r20221011&mjsv=m202210100101&ptt=9&saldr=aa&abxe=1&cookie=ID%3Dd02183621c564000-22e5572109ce00df%3AT%3D1635944316%3ART%3D1661789375%3AS%3DALNI_MaHwMmlAw706k7Sz_azm6mtRwc4Fw&gpic=UID%3D0000065dcf34aa22%3AT%3D1652736545%3ART%3D1665658714%3AS%3DALNI_MZS5EADIKJeCEacTRnE9EhfI9oYiA&prev_fmts=300×600%2C0x0%2C300x600%2C1005x124%2C300x600%2C630x158&nras=2&correlator=2525704582263&frm=20&pv=1&ga_vid=1820098072.1665658711&ga_sid=1665658711&ga_hid=414848652&ga_fc=0&rplot=4&u_tz=180&u_his=1&u_h=1080&u_w=1920&u_ah=1040&u_aw=1920&u_cd=24&u_sd=1&dmc=8&adx=637&ady=3210&biw=1903&bih=880&scr_x=0&scr_y=2100&eid=44759875%2C44759926%2C44759842%2C42531705%2C44775121%2C31070257%2C44774292%2C44773746%2C31069795&oid=2&psts=APxP-9CgOEUWZ9jv0pamIYHkdsxlT0_Tw6PCJsLjS3H86V_vx-ivf4lZOndZpZ5Y4N30CpigcGVfl4rLaLB5GzqYaw%2CAPxP-9Dc6WTjLYw47f4omkpxFy3adNLJAXdbo3ppkDHsnT0aTw7N9KyhfYnnms7c5GoWYwfYvwCW45iLLXb8wfccxB1nvW7mlqmoXgAmMTN9%2CAPxP-9Dm1_L0estUeGDeW33zNiTptEynexQm-hgBKjtLSm2rjWMPcE5nK-kKqgpgR1Eq-9Zx3_ti2n9N7ARPbrx10w%2CAPxP-9C_RJbNe0conTTWy2kUH_XFsgbXYLhyDpUSAWLj8E0tmhfaV6i9i-7CLZM3W10K6AsWxRG-afjoRVirhJjREw&pvsid=3257328005028359&tmod=1378482237&uas=0&nvt=1&ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F&eae=0&fc=896&brdim=0%2C0%2C0%2C0%2C1920%2C0%2C1920%2C1040%2C1920%2C880&vis=1&rsz=%7Co%7CpeoEbr%7C&abl=NS&pfx=0&fu=128&bc=31&ifi=7&uci=a!7&btvi=4&fsb=1&xpc=m2ysihUu0f&p=https%3A//zn.ua&dtd=25

— Інформування про принципи діяльності медичної, адміністративної, освітньої та інших систем РФ. Цей наратив створює ілюзію «інформованого вибору» жителями окупованих територій російської системи соціальних послуг. Окупанти доповнюють пропагандистські матеріали подробицями про те, як зміниться життя людей після насадження цієї системи (звісно, «на краще»). При цьому такі нібито «просвітницькі» повідомлення часто супроводжуються закликами обрати цей варіант майбутнього, взявши участь у псевдореферендумі.

— Паралелі з референдумами про самовизначення інших народів — наприклад, шотландські наративи про вихід зі складу Сполученого Королівства, згадування про псевдореферендум за входження самопроголошеної «республіки» Південна Осетія до складу РФ. У пропаганді проводять навіть паралелі з Україною, яка також здобула незалежність у результаті референдуму (але в окремих повідомленнях окупанти водночас заперечують законність цього рішення). Так, у риториці пропагандистів інструмент демократії участі, що потребує дотримання стандартів рівності, прозорості та законності, спрощено до формального акту голосування жителів певної території з певного питання, а підстави та вимоги щодо легітимності та легальності будь-якого плебісцитного рішення вони ігнорують.

— Розповіді про імітований процес підготовки до референдуму (в період моніторингу):

— Приклади і цитати, які нібито підтверджують майже одностайне прагнення жителів ТОТ приєднатися до Росії. Крім типових цитат нібито типового жителя ТОТ, який висловлює нетерпіння та «щире бажання» приєднатися до Росії, окупанти намагаються доповнити ілюзію звичного агітаційного процесу даними: наводять результати «досліджень» Кримського республіканського інституту політичних і соціологічних досліджень і Мелітопольського державного університету імені Макаренка.

Окремо варто звернути увагу на те, як росіяни адаптують дезінформаційний наратив звинувачення ЗСУ в обстрілах цивільного населення, що проживає на тимчасово окупованих територіях. За версією пропагандистів, будь-які обстріли тимчасово окупованих територій — акт залякування Україною своїх жителів з метою відмовити їх від участі у так званих референдумах.

Павутина пропагандистських Telegram-каналів

Не секрет, що один із найефективніших способів пропаганди в соціальних мережах — створення централізованих мереж сторінок, груп, персональних акаунтів тощо, які працюють на просування певних ідей чи повідомлень. Більшість популярних соціальних медіа на кшталт Facebook, Instagram або Twitter вже досить давно мають власні політики та інструменти для відстеження і видалення таких мереж.

Так, наприкінці вересня Meta видалила низку сторінок у Facebook та Instagram, які видавали себе за професійні новинні (Bild, The Guardian тощо) й поширювали російську пропаганду.

Водночас Telegram — найпопулярніший месенджер і основне джерело новин в Україні — не має ні чіткої політики протидії координованій поведінці, ні зручного інтерфейсу для його відстеження, ні можливості для скарг на нього. Що ж до псевдореферендумів на ТОТ України, то ця прогалина у політиці Telegram зіграла на руку державі-окупанту.

Серед усіх повідомлень зі згадуваннями про псевдорефендуми з нашої бази каналів ми виявили 73 ідентичні повідомлення, опубліковані щонайменше п’ятьма каналами з цього списку. Крім того, ми виявили як мінімум дві мережі координованих каналів у Telegram, які активно просували російську пропаганду та заохочували участь у незаконних референдумах.

Перша мережа, яку ми виявили, складалася з 40 каналів і зосереджувалася на містах та містечках переважно північних і східних регіонів України. Так, вісім каналів мережі присвячено Харківщині, по шість — Луганщині та Чернігівщині, п’ять — Київщині, чотири — Дніпропетровщині та Сумщині, три — Миколаївщині й Донбасу, один — Житомирщині.

Окрім візуальної подібності (у каналів — ідентичний стиль назв і російський прапор на аватарі каналу), всі вони створені приблизно в один і той самий час: п’ять каналів — 5 березня 2022, 11 — 6 березня 2022, 24 — 7 березня 2022 . Сукупна кількість повідомлень у каналах – 30 377, а інформацію з них отримують майже 60 тисяч користувачів.

Серед 30 тисяч публікацій цих каналів лише близько 160 присвячені безпосередньо референдуму. Однак нашу увагу привернув той факт, що більшість повідомлень (132) опубліковано лише 12 каналами з 40. Кожен із цих 12 каналів опублікував 11 ідентичних повідомлень про референдум.

Показово, що публікації на каналах з’являлися фактично одночасно: різниця між першим і останнім з однакових повідомлень на різних каналах у середньому становила лише 32 секунди. Рекордсменом за популярністю стало це повідомлення, опубліковане всіма 40 каналами мережі одночасно — 7 травня 2022 року о 14:18:11.

Друга мережа, виявлена нами, складається з 10 каналів, які, на відміну від попередньої, концентруються виключно на південних регіонах України: шість сторінок було присвячено Запоріжжю, чотири — Херсонщині.

Вони візуально схожі один на одного і мають ідентичні назви, проте створені в дещо більш тривалі проміжки часу: шість каналів — у березні, три — у квітні, один — у травні 2022 року. Загальна кількість підписників цих каналів – майже 184 тисячі. Загалом на каналах опубліковано понад 23 тисячі повідомлень, 410 з яких присвячені псевдореферендуму.

На відміну від попередньої мережі, ця виявилася досить централізованою. Перше повідомлення, як правило, з’являлося на каналі Главное в Мелитополе, а на інших сторінках поширювалося протягом кількох секунд чи хвилин.

Крім виявлених мереж, ми зауважили й інший згаданий раніше прояв координованої поведінки в Telegram: низка повідомлень з’являється на багатьох каналах окупантів одночасно. Це можливо тільки у тому разі, якщо один і той самий користувач має доступ до багатьох каналів і пересилає повідомлення в багато з них одночасно. Наприклад, це повідомлення одночасно з’явилося на 29 каналах — навіть тих, які за візуальним (схожість назв чи аватарів) та іншими показниками не входили в одну мережу:

В цілому описані вище характеристики каналів свідчать про те, що всі вони мають ознаки координованої неавтентичної поведінки. З огляду на їхній контент і наративи, які вони просувають, ми можемо стверджувати, що ці мережі каналів централізовано адмініструють спецслужби Російської Федерації. Мета таких дій — створити ілюзію у місцевого населення і жителів самої Росії, ніби жителі тимчасово окупованих територій дійсно прагнуть жити в Російській Федерації.

Що ж робити?

Експлуатуючи демократичні інституції в рамках акту державного тероризму, Росія використовує всі доступні інформаційні канали для завершення своєї вистави. Якщо раніше, поки діяльність російських соціальних мереж та ЗМІ в Україні не була обмежена, Росія мала прямий доступ до українського інформаційного простору, то тепер агресор використовує «сірі зони» онлайн-простору для посилення своєї пропагандистської машини.

Так, в останні роки російсько-української війни майже в кожному звіті компанії Meta, яка володіє соціальними мережами Facebook та Instagram, ми можемо бачити повідомлення про блокування координованих мереж впливу, які адмініструються з Росії й спрямовані на українську аудиторію. Більше того, СБУ вже неодноразово доводила факт використання агресором месенджера Telegram для дестабілізації ситуації в Україні.

Ще до ескалації російсько-української війни у ​​лютому 2022 року, згідно з заявами МВС, Telegram був єдиною платформою, яка відмовилася співпрацювати з українськими правоохоронцями. Нова фаза війни, що почалася в лютому 2022 року, лише підкреслила важливість соціальних мереж як інструменту інформаційної війни, розвідки та розвитку агентурної мережі в руках росіян.

Захоплюючи українські міста та селища, окупанти створюють для місцевих жителів не лише фізичну, а й інформаційну блокаду. На прикладі агітації за псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях ми бачимо, як росіяни намагаються залякувати, обманювати та створювати ілюзію «благополучного і щасливого майбутнього у російській родині». На жаль, у той час як західні країни блокують російські пропагандистські медіа, а інші соцмережі видаляють  контент із дезінформацією щодо російсько-української війни, Telegram не виявляє ентузіазму у співпраці з українською державою для посилення інформаційної безпеки країни у стані війни.

Єдине, що був готовий запропонувати Telegram — досить максималістське рішення заблокувати всі канали в Україні та Росії, які так чи інакше висвітлюють російсько-українську війну.

Серед можливих інструментів впливу на модераційну політику месенджера доступні лише вимоги магазинів додатків App Store та GooglePlay, які в будь-який момент можуть закрити доступ до скачування програми за порушення їхніх політик та накладення санкцій на власників продуктів, програма яких представлена ​​на платформі (як, наприклад, сталося і з ВКонтакте).

Втім, успішні практики визнання законодавства держав, на території яких додаток має вплив, все ж таки є: так, Німеччина домоглася співпраці компанії з німецькими правоохоронцями. Отже, хоча в українському контексті Telegram залишається неконтрольованою площиною, Україна все ж таки має приклади позитивних практик налагодження такого співробітництва.

Джерело: Анастасія Романюк, Ольга Снопок, для Дзеркала тижня

Анастасія Романюк – фахівець із моніторингу соцмереж (Громадянська мережа ОПОРА)

Ольга Снопок – фахівець із моніторингу соцмереж (Громадянська мережа ОПОРА)

Джерело