Не забудемо! Залізничники, які взяли до рук зброю, мужньо боронять нашу країну від російського агресора, наближаючи нашу перемогу.

Артем Кикош почав працювати монтером колії у Пологівській дистанції колії регіональної філії «Придніпровська залізниця» у червні 2019 року. Працював у околодку №4, безпосередньо по станції Пологи. Молодий, енергійний, завжди позитивно налаштований, він швидко знайшов зі всіма колегами спільну мову.

У січні 2021 року Артем прийняв важливе для себе рішення: уклав контракт із ЗСУ. Хоча до того проходив строкову службу в ракетних військах, обрав десантно-штурмові війська. Перший політ, перший стрибок — він з гордістю розповідав родині про свою службу.

З початку війни повітрянодесантна бригада, де служив залізничник, стійко захищала Україну на найгарячіших рубежах. В одному з боїв Артем отримав поранення. З госпіталя — одразу ж до побратимів.

У вересні-жовтні десантники стримували ворога на Краматорському напрямку. Там, поблизу села Тетянівка, 8 жовтня при виконанні військового обов’язку Артем загинув. У грудні цього року йому б виповнилося 30 років…

У Артема залишився п’ятирічний син Олексій. Про батька-героя йому розкажуть рідні: мама, бабуся Наталія Василівна, дядько Сашко та тітка Анна. І, звісно ж, про його мрію, щоб Україна здобула перемогу, вся родина повернулася у рідні Пологи.

Пам’ятатимемо про кожного загиблого в цій війні. Героям слава!🇺🇦