«Молю, щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а я в Тобі, щоб і вони були в Нас об’єднані; щоб світ увірував, що Ти Мене послав».

(Йн 17, 20 – 21).

Слава Ісусу Христу! Дорогі читачі! Зі Святого Писання нам відомо, що перворідний гріх зруйнував у людині довіру не тільки до Бога, до інших людей, але також і до себе самої, внаслідок чого й зародилося прагнення відмежуватися, відколотися, розірвати стосунки. Та Господь завжди невтомно шукав і шукає кожну душу, вибираючи й посилаючи на служіння праведних пастирів – «людей для епох», які віддано загоюють Тіло Христове – Церкву.

Єдність на різних рівнях – це дар. Благодать. А отже, треба молитися, просити в Бога милости. Своїми силами ми не годні її втримати, бо часто зауважуємо, що нам самим важко зберегти єдність у собі через внутрішній конфлікт.

У листопаді Василіянський Чин відкрив Рік святого Йосафата – українського мученика за єдність християн. Бог покликав його, щоб зібрати розсіяних, щоб запевнити, що ніхто не забутий. Святий добре розумів, що єдність надзвичайно важлива як у церковному, так і в суспільному житті. А розкол – це неприродний стан, певна деструкція, що до нічого доброго не приводить. І саме за єдність у Христі віддав своє життя.

Любі брати і сестри! Усяке може трапитися з нами на шляху до досконалости, але, що б не сталося, які б хмари не купчилися над головою, хто б не поставав проти нас, зберігаймо міцність серця і гідність, будьмо вірними обов’язку, попри страх, торуймо шлях правди. Приймаймо зміни навколо й у собі. Берімо відповідальність. Говорімо й мовчімо. Йдімо назустріч труднощам. Відходімо від того, що спокушає. Маймо надію на Господа й вірмо навіть тоді, коли все летить шкереберть. Насмілюймося полюбити без гарантій – збережемо серце цілим.

Не всім судилося вершити великі діла, але кожен творить власну історію, і тільки від нього залежить, ким він у ній буде – жертвою чи героєм. Тому що зараз час істини. У Церкві й у державі. Хай допомагає нам святий Йосафат і всі святі й блаженні українського народу вистояти й народитися з висоти.

ієромонах Христофор ГАНИНЕЦЬ ЧСВВ,

головний редактор

Джерело