🕯9:00 загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок російської агресії

Володимир Жуков – житель Тростянця. Навчався у 4-й школі. Здобув спеціальність муляра в ПТО. Далі навчався в аграрному ліцеї.
Працював на «шоколадній фабриці» в Тростянці. А потім – на залізниці. Спочатку перевіряв справність рельсів на ділянці Боромля – Люботин. Згодом відповідав за збір даних на залізниці. Планував здобути вищу освіту в залізнодорожній сфері. Але не встиг.

Родина Жукових жила якраз біля залізниці. А під час окупації Тростянця саме там було найгарячіше. Бо вокзал став для росіян опорним пунктом, який вони також використовували як вогневу позицію, тому жителям поблизу постійно «прилітало».
Один з таких ворожих снарядів і влучив у будинок Жукових. Родина вціліла, але вимушені були перебратися до батьків Володимира.

21 березня російська вибухівка дістала і до цього мікрорайону міста. Коли почався артобстріл, дружина Володимира із сином та матір‘ю спускалися до підвалу. А Володимир стояв на вході в укриття – чекав родину. І в цей момент поблизу розірвався боєприпас.

Осколок потрапив чоловікові в шию. Рідні намагалися врятувати Володимира. Але відвезти до лікарні не дали росіяни, на першому ж блокпосту розвернули їхню автівку. Володимир помер від втрати крові.

Пам‘ятаємо🇺🇦