Ісландія стала нашим другом. Близько 2000 українців знайшли в цій країні захист і допомогу. Ісландці мають велике серце і їхня любов огорнула українців, які втікали від війни. Надзвичайна щедрість — це великий вияв євангельких істин, стати ближніми, як навчав нас Христос. І Євангеліє для українців відкрилось на цьому острові. Такими словами поділився о. Михайло Іваняк, ЧНІ, який 9 листопада прибув до Ісландії, щоб послужити українцям і став першим священником з України, який там душпастирюватиме.

Приїздові священника передував візит єпископа Богдана Дзюраха, апостольського екзарха для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії, який у лютому 2022 року зустрівся там із місцевим католицьким єпископом Давидом. Під час цієї зустрічі ієрархи обговорили можливість служіння священника з України для вірних візантійського обряду, що проживають в Ісландії.

Оскільки приїзд о. Михайла збігся у часі з початком повномасштабної війни в Україні, його присутність на цьому острові привернула увагу не тільки українців, а й ісландців. «У їхніх ЗМІ є завжди колонка про Україну. Нещодавно в місцевій щоденній газеті „Morgunblaðið“ була фотографія української мами на могилі свого сина-воїна на Личаківському кладовищі у Львові. Вони дуже сильно відчули нашу біду… Коли мене запитують: „А ви звідки?“. Відповідаю: „З України!“. І часто ісландці показують на своє серце і кажуть: „Ваше горе ми відчуваємо тут. Ми з вами“», — розповів о. Михайло.

«Українці проживають не тільки у Рейк’явіку, а й у досить віддалених містечках. Щоб відвідати м. Акурейру на півночі, а це 400 км від столиці, треба подолати досить складну дорогу, місцями вона вкрита льодом і дме сильний вітер, про який в Ісландії треба говорити тихо, бо він завжди близько. Тепер я розумію, що моя надвага пригодилася — даю спротив силі ісландського вітру, — жартує о. Михайло та додає: — І хоча інколи так бракує сонця, ним стають добрі люди, особливо ті, хто плекає любов до Бога і ближнього».

«Українці створили за допомогою добродіїв і волонтерів певні пункти незламності, де ми пробуємо підзарядитись нашим спілкуванням, культурою, мистецтвом. Діє також суботня українська школа. Це дуже важливо, час від часу збиратись і спільним перебуванням відчути нашу Україну в Ісландії», — оповідає український священник та з вдячністю згадує тих, хто підтримав його та українців, які втекли від війни до Ісландії: «Господь завжди допомагає через добрих людей. Тому, щира подяка єпископу Давиду, священникам Патріку, Якобу, Методу, Юргену і всім парафіянам-католикам, що допомогли зробити ці перші кроки. Відкрили для нас храми для молитви. Зокрема волонтеру Крістоферу велике дякую. Від початку поселення українців з лютого 2022 року він активно і жертовно допомагає їм. У співпраці з Крістофером вдалось уже відвідати різні місця, де є наші переселенці: Рейк’явік, Біффрост, Акурейрі. Завдяки ісландським добродіям люди отримали продукти, одяг та іншу допомогу».

Приїзд священника до Ісландії став для багатьох не тільки новиною, але й здійсненням мрії та звершенням довгоочікуваних сподівань. «Багато з нас тут живе не один десяток років, і ми давно мріяли про це Різдво. Церква нам подарувала це Різдво, цей святковий дух з України, що об’єднує схід і захід, старих і малих, довгожителів і новоприбулих, віруючих і цікавих», — ділиться своїм пережиттям від першого Різдва в Ісландії з українським священником п. Галина — жителька цього острова, а віднедавна, разом з іншими українцями, парафіянка української релігійної громади візантійського обряду. Також пані Галина відзначає важливу роль присутності священника для пережиття різних обставин життя: «Хоча отець Михайло недовго з нами, але ми встигли зрозуміти, що з Богом, з яким наш священник нас знайомить кожного разу, набагато легше пережити розлуку з Україною, рідними, наші втрати, невдачі, болі», — каже українка.

«Священник — це живий міст між Богом і людиною. Ми — українці, які довгий час проживаємо з сім’ями в чудовій і безпечній країні Ісландії, щиро вдячні отцю Михайлові за ті молитви, що єднають людину з Богом, що несуть любов до Всевишнього Отця і Його сина Ісуса Христа, любов до ближнього. Чути богослужіння рідною мовою надзвичайно приємно і зрозуміло», — каже подружжя Олександра та Інни, які стали парафіянами української парафії.

«За багато років в Ісландії ми тут прижилися, адаптувалися, звикли, вивчили мову, прийняли ісландські традиції. Але в душі ми залишаємося українцями. Так хочеться самим святкувати наші свята та дітей навчити варити кутю і разом піти на Літургію до церкви на Різдво, пекти пасочки та красити крашанки на Великдень. І цього року священник так вчасно до нас приїхав. Саме тоді, коли нам дуже бракує спільної молитви, Божого слова та благословення. І Різдво цього року в нас було справжнє — зі Службою Божою та колядками», — ділиться своєю радістю пані Оксана.

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії

Джерело