Тим, що сиділи в країні й тіні смерти, зійшло світло.

Мт 4,12-17

У Євангелії цієї неділі після Богоявлення читаємо про початок діяльності Ісуса Христа. Євангелист Матей описує її словами пророка Ісаї: ,,Тим, що сиділи в країні й тіні смерти, зійшло світло”. Цим світлом є передусім Христос та Його правда, а також Святі Тайни.

Христова правда допомагає нам пізнавати Бога, розуміти добро та зло, мету життя та її осягнути.

Через первородний гріх людина віддалилася від Бога, втратила Його любов і потрапила в темряву духовної смерті. Ісус приніс на землю світло правди про безмежну любов Бога до людини. А правда дарує нам справжнє Боже життя, яке ми отримуємо через Хрещення, а потім розвиваємо й поглиблюємо його через інші середники духовного життя. Завдяки Хрещенню знову єднаємося з Богом і стаємо Божими дітьми, учасниками Божого Царства.

Кілька днів тому ми урочисто святкували Хрещення Ісуса у Йордані. Ця подія нагадує нам про Тайну Хрещення. Вона є для християн даром народження до нового життя з Богом, джерелом Божого милосердя та любові. У Євангелії цієї неділі бачимо плоди хрещення. До моменту хрещення людина перебуває у первородному гріху – духовній темряві. Бо ще не знає Ісуса, не зустрілася і не з’єдналася з Ним. Христос стає для людини джерелом духовного світла, справжнього життя, коли вона приймає Божу правду та любов.

У сьогоднішнє свято Хрещення Господнього пригадаємо собі значення Тайни Хрещення для нас. Хрещення очищає нас від первородного гріха і дає доступ до інших Святих Тайн – джерел Божих дарів. Ми звільняємося у ньому від духовної темряви: незнання Бога і стаємо на дорогу правди – правдивого життя. Так отримуємо нове життя завдяки Божій ласці та любові: життя віри, життя духовне як улюблених дітей Божих. У Хрещенні народжуємося до нової родини християн, спільноти, яка носить назву – Церква Божа.

Через Хрещення приймаємо рішення, вибираємо Ісуса основою й скарбом свого життя і з Ним хочемо його будувати, наслідувати приклад Христа. Вибираємо новий спосіб життя відповідно до науки Ісуса, де на першому місці є Божа воля, а не людська. Таким чином довіряємо, віддаємо себе в руки Божі, щоб під Його надійною опікою йти у житті й впевнено прямувати до його мети – Божого Царства. Йдемо життєвою дорогою з Ісусом, за світлом Його правди та любові, щоб разом із Ним бути у Царстві Небесному, осягнути щастя вічне.

Одного року після Різдва Христового священник відвідував у лікарні хворих із різдвяною колядою. Зайшовши до однієї палати, помолився за всіх хворих і затримався біля одного чоловіка. Отець поцікавився його станом та життям. Між ними зав’язалася духовна розмова. У розмові чоловік сказав, що не вміє молитися і не знає Божих заповідей. Він розповів, що його батьки були комуністами, невіруючими людьми. Вдома ніхто не говорив про Бога та віру, ніколи не відвідували храм, не молилися. Вкінці виявилося, що він також не охрещений. Ніхто йому про це не говорив та й не має хресних батьків, ніколи не чув про них. Священник розповів чоловікові про Ісуса та віру, про любов Бога до людини й життя вічне. Вкінці старець виявив бажання прийняти Тайну Хрищення. Отець охрестив його і побажав, що тепер Бог буде ще більше любити його й опікуватися ним.

Наступного дня священник готувався провідати у лікарні інших хворих. Зранку йому повідомили, що в ночі охрещений чоловік помер. Почувши це, отець подякував Ісусові за Його любов і милосердя, що чоловік у стані Божої ласки, із чистою душею відійшов до неба.

Євангеліє цієї неділі закінчується важливими словами Христа: ,,Покайтесь, бо царство небесне близько”. Готовність на прихід Божого Царства – це заклик приготуватися до царювання Бога в людському житті. Із приходом Ісуса Бог хоче відновити своє царювання над усією вселенною, починаючи з кожного людського серця. У Євангелії Ісус показує, що Божа влада насправді проявляється в Його служінні, в зціленні хворих, а особливо у вигнанні бісів: “Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас “Боже Царство – влада Бога” (Лк 11,20).

Божий Син приходить у світ і приносить світло Божої правди, щоб воно вчинило людей щасливими: вільними, сповненими радістю і спокоєм. ,,Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні” (Йо 8, 36). Яким би не було наше життя, важливо не боятися дозволити Богові увійти в нього і внести світло правди, навести в ньому лад. Ісус є гідний найбільшої довіри. Він не забере від нас нічого, окрім внутрішнього хламу та непотребу – гріхів, а натомість подарує нам нове життя, життя сповнене гідності Божої дитини та спадкоємця Його Царства.

Сьогодні і кожного разу, коли читаємо чи слухаємо слова Євангелія, Ісус стоїть при дверях мого серця зі світильником любові й стукає щоб увійти та оселитися в ньому.

Він колись увійшов в темряву язичницької Галилеї, щоб назавжди перемінити життя її мешканців, принісши туди світло та надію Євангелія. Так само приносить нам нове життя, наповнене світлом миру, надії та любові. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Ігоря Колісника, редемпториста з Нюарку (США)

 

Джерело