У понеділок увечері, 9 січня 2023 року, трибуни льодової арени Canada Life Center Вінніпегу були заповнені вщерть. Але люди зібралися тут не для того, щоб вболівати за свою улюблену команду Вінніпег Джетс (Winnipeg Jets). У цей день тут відбувся історичний турнір: студентська хокейна команда “Бізони” (Bisons) університету Манітоби приймала студентську національну збірну України з хокею U25 для особливої гри в рамках туру “Hockey Can’t Stop”.

Метою благодійного туру Канадою була збірка коштів для Канадсько-Української Фундації, що надає гуманітарну допомогу Україні. А також, чудова нагода для українців трохи потренуватися перед зимовими Всесвітніми Університетськими іграми FISU 2023 і показати свою гру.

Українській збірній спочатку довелось зіграти проти університетських команд Калгарі та Едмонтону (провінція Альберта), Саскатуну (провінція Саскачеван), перш ніж зустрітися з “Бізонами” (провінція Манітоба) у своїй четвертій й останній грі цього туру. Далі вони вирушать на Всесвітні університетські ігри в Лейк-Плесіді, штат Нью-Йорк (США).

Команда “Вінніпег Джетс” виділила 1500 квитків новоприбулим українцям і біженцям. Уболівальники прийшли на гру з синьо-жовтими стягами і в одязі з українською символікою. Люди розмахували прапорами й вигуками підтримували українських гравців, адже в багатьох з них у горнилі війни залишились друзі й родичі, у декого рідні загинули у боях.

Українці перемогли “Бізонів” з рахунком 5-1. За грою спостерігали понад 10 тисяч вболівальників. Однак, найголовніше те, що українська студентська хокейна збірна під час благодійного туру Канадою зібрала на розвиток льодового спорту в Україні майже 1,5 млн. канадських доларів (близько 1,1 млн. доларів США).

“Завдяки продажу квитків та кампанії зі збору коштів, протягом чотирьох ігор було зібрано майже 1, 5 мільйона канадських доларів. Частину цих коштів буде використано на допомогу Федерації Хокею України, підтримку молодих гравців та купівлю обладнання. Друга частина піде на проєкти Канадсько-української фундації в Україні – закупівлю їжі, ліків та генераторів”, – заявили у Канадсько-Українській Фундації.

Цей тур став можливим завдяки ініціативі групи “Канадські друзі хокею в Україні” за спонсорської підтримки канадських компаній “Tim Hortons”, “Sobey’s”, “Bell”, “Sporting Life”. Підтримав подію відомий канадський хокейний коментатор Горд Міллер.

“Попри розвиток молодіжного хокею в Україні, наша мета була також привернути увагу до подій в Україні. Саме напередодні першої гри росіяни знищили льодову арену у Дружківці, навесні було розбомблено Маріупольську льодову арену, пізніше у Сєвєродонецьку. Все це молоді хокеїсти розповідали канадській аудиторії. І це дуже важливо, бо дає розуміння, в яких умовах тренуються українські гравці”, – зазначила координатор туру та член наглядової ради CUF Олеся Луців-Андрійович.

Перемогу українців супроводжували бурхливі овації, сльози радості й український славень, які стали ще одним нагадуванням про любов і підтримку, що її канадці надають Україні практично від початку нападу Росії 24 лютого 2022 року.

Костянтин Сімчук є помічником тренера команди U-25, який керує місцевою командою “Сокіл Київ”, а також найбільшою хокейною школою в країні, де 300 з 450 учнів змушені були покинути Україну після початку повномасштабної війни. Воротар у відставці, який представляв Україну на Олімпійських іграх 2002 року та восьми чемпіонатах світу, він вважає важливим забезпечити деяку подобу нормальності та тренувань для найкращих гравців країни.

“Ми з нетерпінням чекаємо, коли ми переможемо, і почнемо відновлювати хокейні майданчики”, – сказав 48-річний футболіст, країна якого має втратила майже половину своїх арен через бомбардування. – “Зараз я дуже нервую, бо залишив вдома дружину та 11-річну дочку. Це все просто божевілля – 24 лютого ви прокидаєтеся вранці, і хтось бомбить ваше місто, вашу країну і атакує ваших дітей і сім’ї. Не знаю, чи можете ви це зрозуміти, але сьогодні ми якось до цього звикли. Це жахливо,” – заявив Костянтин канадським журналістам. Він підкреслив, що допомога канадців, благодійні пожертви та національний гімн України, викликали в ньому бурхливі емоції.

“Коли звучав національний гімн, я ледь не плакав”, – сказав він про гру. – “Для нас зараз це дуже важливо. Додає впевненості у Перемогу”.

  

Джерело