Нехай наші історичні пошуки за єдністю між християнами будуть для нас скарбом, який ми мусимо пізнати, переосмислити, а відтак правильно його застосувати в сучасних обставинах. Цього побажав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у щоденному воєнному зверненні у 342-й день великої, повномасштабної війни.

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав спілкується з єпископами Православних Церков у соборі Святої Софії Київської після екуменічної молитви за Україну, 9 квітня 2022 року, фото: УГКЦ / Олександр Савранський

«Близько 20 населених пунктів вчора постраждали від ударів російської зброї різного типу. Від артилерійських ударів здригалася наша Дніпропетровщина, зокрема Нікопольська громада. Упродовж останньої доби відбито атаки ворога біля 13 населених пунктів. Найбільш інтенсивні бойові дії ведуться далі на Донеччині та Луганщині», — зазначив Патріарх у ранковому зверненні.

«Ми молимося за наших захисників, служимо тим, хто став жертвою цієї війни, огортаємо любов’ю і теплом усіх тих, хто залишився без домівки, хто отримав поранення. Супроводжуємо душпастирською опікою тих, кому ця війна зламала життя», — підкреслив Предстоятель УГКЦ.

У своїх зверненнях цими днями Блаженніший Святослав продовжує рухатися дорогою до єдності між християнами.

Сьогодні Глава Церкви назвав кілька важливих подій з історії Київської Церкви, які, за його словами, є своєрідними пам’ятками про пошук єдності між київськими християнами в минулі часи. Зокрема, згадав про участь митрополита Григорія Цамблака в Соборі в Констанці 1418 року та митрополита Ісидора у Флорентійському Соборі 1439 року. «У серцях київських християн мало великий відголос єднання Флорентійського Собору, адже митрополит Ісидор усе зробив для того, щоб єднати Київську Церкву із Вселенським патріархатом та Церквою латинського обряду в Західній Європі», — підкреслив він.

Читайте повний текст звернення Глави УГКЦ у 342-й день війни, 31 січня 2023 року

На переконання Глави УГКЦ, такий пошук за втраченою єдністю крок за кроком вів до історичного звершення, яке сьогодні ми знаємо як Берестейське єднання 1596 року, внаслідок якого під проводом свого митрополита весь єпископат Київської митрополії відновив сопричастя з Римською Апостольською столицею. Київська Церква майже в повному складі (не приступили до цієї доленосної соборної дійсності лише два наших західних єпископства — Львівське і Перемишльське) відновила сопричастя, яке вона розвивала, зберігала, усвідомлювала ще з часів Флорентійського єднання.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело