«Ми маємо плекати діалог, який би допровадив нас до повної і видимої єдності», — Глава УГКЦ
Навіть історичні події XVII століття, про які ми згадуємо, кожна з конфесій інтерпретує і розуміє по-своєму. Ми маємо плекати діалог, який би допровадив нас до повної і видимої єдності. Ми дуже потребуємо внутрішньої єдності, яка би стала силою нашої Церкви, нашого народу та нашої держави. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у щоденному зверненні у 343-й день великої, повномасштабної війни.
«Ворог знову завдав масованих ударів з артилерії, ракетних систем по Сумщині та Харківщині. У Куп’янському районі на Харківщині є загиблі та поранені. Росіяни продовжують обстрілювати Херсонщину. Створюється враження, що вони навмисно цілять по критичній інфраструктурі наших міст і по закладах освіти та охорони здоров’я. Знову маємо багатьох поранених медичних працівників», — зазначив Предстоятель.
Сьогодні Блаженніший Святослав продовжив роздуми над тим, як християнам України рухатися до повної і видимої єдності між собою. Глава УГКЦ переконаний, що саме дорога до єдності між християнами є дорогою зцілення ран поділів, протистоянь, взаємних образ і взаємної недовіри.
Предстоятель назвав рани, які виникли в Україні у XVII столітті.
«Десятого вересня 1620 року Єрусалимський патріарх Теофіл III створив паралельну православну ієрархію в Київській митрополії. Властиво, утворилося дві гілки колись єдиної Київської Церкви. Ця новостворена православна гілка 1632 року була визнана як окрема конфесія в Речі Посполитій. На схизму між Сходом і Заходом наклалася нова рана — конфесіоналізація християнства (поділ християн) у Європі. Окрім католицької, виникла протестантська різноманітність християнських конфесій. Ще одна трагічна подія відбулася 1686 року — анексія православної частини Київської митрополії Московським патріархатом», — зазначив Предстоятель.
І зауважив: «Водночас XVII століття було плідним часом пошуку „примирення Русі з Руссю“. Тут важливо згадати історичні постаті Йосифа Велямина Рутського, з боку унійної Церкви, і славного митрополита Петра Могила, з боку православної ієрархії. Ці мужі плекали надію на об’єднання двох гілок Київської Церкви в одному патріархаті. Але, на жаль, цьому не судилося здійснитися».
Сьогодні ми просимо: Господи, допоможи нам лікувати рани минулого, оздоровити пам’ять, яку християни носять у своєму серці, і разом служити рідному народові.
Департамент інформації УГКЦ