Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого.

Мр 8,34 – 9,1

Якщо уважно прочитати покаянні молитви Великого посту, то побачимо, що кожен тиждень має свою тему.

Головне завдання посту – відновити зв'язок любові з Богом.

Тому в перший тиждень посту наше покаяння починається із роздумів про любов Бога. Потім роздумуємо про любов ближнього, прикладом якої є оздоровлення розслабленого. Третій тиждень посту наповнений роздумами про жертовну любов, знаком якої є хрест та смерть Ісуса на ньому.

Якщо заглибитися у значення кожного посту, то він містить у собі фізичну й духовну жертву. Коли відмовляємося від певних страв, напоїв, розваг, то складаємо Богові жертву задля нашого освячення. Одночасно робимо духовну жертву, відмовляємося від певної тілесної вигоди, підкоряємо свою волю Божій волі для добра душі. Також жертвуємо більше часу на молитву та читання Святого Письма.

Смерть Ісуса на хресті – це найбільша жертва, бо Син Божий помер для спасіння всіх людей. Цим Він об’явив безмежну й жертовну любов Бога до людини.

А також сьогодні нагадує нам, що правдива любов жертовна, готова допомагати іншим у важкий момент. Ісус на хресті віддав за нас своє життя. Він не вимагає від нас такої самої жертви, але хоче щоб ми жертвували ближнім те, що можемо. Коли ділимося добром з тими, хто має потребу чи знаходиться в біді, то разом із ними переживаємо їхні труднощі чи здобутки, а також жертвуємо їм частину своєї любові.

Війна в Україні зродила багато свідків жертовної любові. Дорослі чоловіки й жінки захищають державу на фронті. А діти наближають перемогу своїми щирими пожертвами. Хоч батьки виховують дітей і забезпечують їхнє життя, однак діти іноді бувають більш жертовні, відповідальні за долю народу, ніж дорослі, дехто з яких намагається використати війну, щоб збагатитися.

Українські діти продовжують дивувати дорослими й свідомими вчинками. Так десятирічна Валерія, чемпіонка світу з шашок серед дівчаток до десяти років, проводить партії просто на вулицях Києва, щоб зібрати гроші на ЗСУ. Шестирічна Соломія з Дніпра збирає гроші на бронежилети для українських "супергероїв", граючи на флейті. Шестикласник з Дніпра Тимофій у вишиванці виконує українські пісні на бандурі, аби допомогти коштами українським захисникам на фронті. У Луцьку маленький Артем віддав гроші, які йому подарували з нагоди дня народження, на потреби армії.

Тож час Великого посту є для нас нагодою перевірити важливий вимір любові – жертовність. Правдива любов не замикається у собі, а готова ділитися добром із ближніми. Через готовність до жертви можемо побачити, наскільки ми стали подібні до Ісуса й наблизилися до Нього, освятили, тобто наповнили себе Божою любов’ю. А також якою є певність нашого спасіння – участь у любові Бога в небі.

Труднощі останніх часів, особливо війна в Україні, дають нам багато нагод проявити жертовну любов: допомогти біженцям, тим, що в окупації чи на фронті і всім, хто в різний спосіб терпить від наслідків війни духовно чи матеріально: молитвою, коштами, продуктами, ліками одягом чи житлом. Тут варто пригадати слова апостола Павла: ,,Я все втратив і вважаю все за сміття, аби лише Христа придбати. Для мене бо життя – Христос”. Божа любов має цінну властивість: чим більше її даруємо, тим більше стає її в нас. Коли любов зростає в нас, то разом із нею зростає присутність Ісуса і наше спасіння. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Тараса Свірчука, редемпториста з Нюарку (США)

 

Джерело