​​#ПатрониЗСУ
22 серпня 2018 року 3-й окремий полк спеціального призначення отримав найменування на честь правителя Русі князя Святослава Хороброго.

Князь Святослав належить до найуславленіших постатей української військової історії. Давні літописці створили про нього чимало легенд. Проте багато фактів його реального життя залишилися незнаними. Так, ми нам невідомий рік його народження. Історики називають різні роки від 920-го до 942-го.

Але відомо, що у своєму першому бою, який відбувся в 946 році, Святослав узяв участь ще зовсім юним хлопцем. Як говорить літописець, кинутий ним спис пролетів лише між вух коня.

У той же час, після загибелі свого батька князя Ігоря в 945 році, Святослав посів князівський стіл. Але впродовж наступних майже 20 років, допоки він дорослішав, Київською державою правила його мати – княгиня Ольга.

Початок самостійного княжіння Святослава давні літописці, а за ними й сучасні історики датують 964 роком. Тоді ж князь вирушив у військовий похід проти словʼянського племені в’ятичів, яке заселяло береги річки Оки (зараз це територія сучасної Росії) та платило данину Хозарському каганату.

Наступні 7 років князь Святослав провів у походах. Військові перемоги, особиста мужність, стриманість у побуті принесли йому славу воєначальника.

Після підкорення в’ятичів він воював з хозарами. За літописцем, саме хозарам – на той час панівній силі у Східній Європі Святослав оголосив війну знаменитими словами: «Іду на ви». Сьогодні ця фраза міститься на емблемі Сил спеціальних операцій.

У 967 році візантійський імператор попросив Святослава про допомогу у боротьбі з Болгарією. Святослав із військом вирушив за Дунай. Князь переміг у кількох битвах. Проте наступного року йому довелось повертатися до Києва, щоби визволяти столицю на дніпрових кручах від облоги кочівників – печенігів.

Та все ж увага Святослава була прикута до Подунав’я. Познайомившись із новими землями та вподобавши їх, він навіть задумувався про перенесення своєї столиці на береги Дунаю.

Поховавши у 969 році матір княгиню Ольгу та поставивши в Києві намісниками синів, Святослав вирушив у новий похід.
Проте ситуація на Балканах змінилась. Новий візантійський імператор, досвідчений полководець Іоан І Цимісхій у 971 році розпочав наступ проти військ Святослава. Вирішальні бої відбулися біля фортеці Доростол, де закріпився Святослав. Візантійцям упродовж трьох місяців не вдавалося зламати спротив руського війська. Тож врешті погодились на запропоновані Святославом умови відступу: він покидає Болгарію і повертає бранців; візантійці натомість безперешкодно пропускають його військо зі зброєю і надають провізію.

Свою останню зиму Святослав провів у пониззі Дніпра. Весною 972 року він з дружиною вирушив Дніпром до Києва. Але в районі дніпровських порогів їм влаштували засідку печеніги. У тому бою Святослав загинув.

Овіяна переказами постать войовничого князя, котрий, за словами літописця, був «швидким як пардус», а в походах «не тягав за собою возів» та обходився без шатрів, і сьогодні надихає українських захисників.

🇺🇦 Військовослужбовці 3-го окремого полку спеціального призначення брали участь у протидії російській агресії з початку 2014 року. Однак, більшість завдань, які виконують військові цього підрозділу, є державною таємницею. Незадовго до повномасштабного російського вторгнення 3-й полк спеціального призначення переформатували в Окремий центр спеціальних операцій «Схід» імені князя Святослава Хороброго. Його бійці виконують спеціальні завдання на різних ділянках фронту російсько-української війни. 29 липня Президент України Володимир Зеленський нагородив підрозділ почесною відзнакою «За мужність та відвагу».