7 квітня помер останній прокурор, який брав участь у Нюрнберзькому процесі над керівниками гітлерівської Німеччини, – Бенджамін Ференц
- Автор допису: Український інститут національної пам'яті
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Ференц публічно заявив, що Путіна чекає ув’язнення, як сербського лідера Радована Караджича, під керівництвом якого відбувалися етнічні чистки боснійців під час війни у Югославії.
«Злочини, які зараз вчиняє Росія проти України, є ганьбою для людського суспільства, винні мають бути притягнуті до відповідальності за агресію, злочини проти людства та вбивства. Чим швидше злочинці почнуть поставати перед судом, тим щасливішими ми будемо», — сказав колишній прокурор в інтервʼю Mirror.
Бенджамін Ференц народився 1920 року в селі Чолті біля історичного регіону Трансільванія – саме тоді, коли цей регіон у результаті Першої світової війни від Угорщини відійшов Румунії. Сімʼя Ференца належала до угорських євреїв і, щоб уникнути переслідувань з боку румунської влади, емігрувала до США, невдовзі після народження Бенджаміна.
Дитинство Ференца пройшло в одному з найбільш густонаселених районів Нью-Йорка, який мав назву «Пекельна кухня» через високий рівень злочинності. Згодом в інтервʼю він казав, що дуже рано вирішив: у майбутньому робитиме щось, щоб запобігати злочинам.
Ще під час навчання у школі та коледжі Ференц приділяв увагу соціології, міжрасовим відносинам та запобіганню злочинності. Йому вдалося вступити до Гарвардської школи права. Серед професорів, у яких Бенджамін навчався у Гарварді, був відомий юрист-міжнародник Роско Паунд. Також Ференц робив дослідження для праці Шелдона Глюка про воєнні злочини.
«Воєнні злочини були цілковито новою сферою. Я прочитав усе, що знайшов на тему воєнних злочинів у Гарвардській бібліотеці», – розповідав Ференц.
Він закінчив Гарвард у 1943 році. Після випуску вступив до лав американської армії. Тривала Друга світова війна. Ференц служив у зенітному підрозділі, але, як згодом сам розповідав, виконував найбруднішу роботу й на початках служби більше воював із булінгом у власній армії, ніж із німцями.
У міру викриття масових убивств, скоєних нацистами, в американській армії створили новий підрозділ воєнних злочинів, чиїм завданням було збирати докази нацистських злочинів. У цей підрозділ перевели Бенджаміна Ференца як знавця теми. Щоб зібрати свідчення про злочини, скоєні німцями, він відвідував звільненні нацистські концтабори.
Після Другої світової війни розпочався міжнародний судовий Нюрнберзький процес над керівництвом гітлерівської Німеччини за злочини, скоєні під час війни.
У 27 років Ференц став головним обвинувачем від Сполучених Штатів у справі «айнзатцгруп» — спеціальних формувань, які здійснювали масові вбивства цивільного населення на окупованих територіях. Двоє з 22-х нацистів, справи яких він вів у межах міжнародного трибуналу, – Пауль Блобель та Отто Раш були високопоставленими членами айнзатцгруп, архітекторами масових розстрілів у Бабиному Яру в Києві у вересні 1941 року. Загалом підсудних звинувачували у вбивстві понад мільйона людей. Їх усіх засудили, 13-х – до смертної кари.
Попри все, що Нюрнберг відстоював і домагався, події в Україні, за словами Бенджаміна Ференца, змусили його трагічно усвідомити: він прожив достатньо довго, щоб побачити загрозу повторення історії.
Після Нюрнберзького процесу Ференц певний час працював у Західній Німеччині. Зокрема, працював над створенням програм репарації та реабілітації жертв переслідувань. Згодом повернувся до США. У своїх працях адвокатував створення Міжнародного кримінального суду.
17 березня цього року саме Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Владіміра Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за підозрою у незаконному примусовому переміщенні українських дітей з окупованих територій України до Росії.
