​​#FightForUkraine

Побратими казали про Костянтина Старовицького: «не боявся йти вперед». А колеги по мистецькому цехові відзначали його великий талант і водночас скромність. Костянтин був музикантом, працював диригентом-постановником у Київському театрі опери й балету. Але в перший день повномасштабної війни доєднався до Сил оборони України.

Народився він у Херсоні. Рідні згадують, що з дитинства Костя «притягував до себе людей». Потяг до музики теж проявився в дитинстві.

«Після проголошення незалежності України Костя отримав у школі текст гімну. Йому було тоді 8 років. Він одразу вивчив напам’ять текст і на слух упіймав мелодію. Своє знання продемонстрував мамі просто посеред вулиці – в центрі тоді наскрізь російськомовного Херсону заспівавши “Ще не вмерла України і слава, і воля”», – поділилася родинним спогадом дружина Костянтина Сніжана.

Старовицький навчався в музичній школі та музичному училищі в Херсоні. Йому пропонували продовжити навчання у Франції та США, але Костянтин обрав Київ. Вищу освіту отримав у Національній музичній академії України. Грав на фаготі.

Як диригент Костянтин Старовицький співпрацював із найвідомішими оркестрами країни. У його резюме постановки опер: «Дон Паскуале», «Медіум», «Джанні Скіккі», «Приборкання норовливої». А опера «Ріта» у постановці Старовицького отримала чотири номінації на «Київську Пектораль» у 2016 році.

Також Костянтин був головним диригентом фестивалю камерних опер «Оперний вікенд». Брав участь у фестивалях «Музична Таврія», «JoyFest».

«Такі професіонали здобувають освіту близько 20 років, їх – одиниці, й вони незамінні. Багато зі своїх планів він просто не встиг реалізувати. Втілити його ідеї замість нього ми не можемо, бо тут важливі саме його бачення та відчуття музики», – каже творча подруга, музикознавиця Галина Дуб.

За рік до повномасштабного вторгнення Старовицький отримав запрошення до Берлінської оперної академії. На війні та на сцені мав одне псевдо – «Маестро».

У війську Костянтин служив старшим стрільцем спершу в 61-й окремій механізованій бригаді, потім перейшов у 58-му окрему мотопіхотну бригаду імені гетьмана Івана Виговського.

«Я попросила Костю прислати мені список потреб, які збиралася вирішити за допомогою моїх друзів за кордоном, – розповідає про чоловікову службу Сніжана. – Костя навідріз відмовився, щоб ми купили лише йому бронежилет, каску, тактичну аптечку, взуття та інше: “Нас тут 11 людей. Або купується амуніція для всіх, або не треба. Я не ходитиму тут сам-один у бронежилеті й хороших чоботах, а мої побратими аби в чому”».

Старовицький служив на Чернігівщині, Харківщині. Згодом його перевели на Донеччину. Загинув 4 квітня 2023-го під час ворожого обстрілу на Краматорському напрямку. Костянтину було 40 років.

У воїна залишилися донька Єва, дружина Сніжана, батьки та старша сестра Світлана. 🖤🇺🇦