“Мам, ти мене вибач, шо я став дорослим і вже минула сорок третя осінь, як я побачив перший раз свій дім.

"Мам,
ти мене вибач, шо я став дорослим і вже минула сорок третя осінь, як я побачив перший раз свій дім.

"Мам,
ти мене вибач, шо я став дорослим і вже минула сорок третя осінь, як я побачив перший раз свій дім.
Я, може, трохи пізно став тебе розуміти і не часто дарував на день народження квіти. І були часи, коли я тижнями тобі не дзвонив.
Але я дякую тобі за то, шо я вмію і дякую тобі за то, шо я розумію ті речі, які не пояснюють навіть в книжках.
Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель і я теж десь поряд буду завжди бродити, щоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках".

Подзвоніть мамі – сьогодні і просто так. Подякуйте їй, як Кузьма Скрябін – за любов, підтримку і її велике серце, що вміщає у собі всі ваші перемоги й помилки. Наламайте їй бузку, надішліть «плюс» у месенджер чи скопайте, нарешті, город 😉 Мама – це серцебиття у домі. Нехай воно звучить для вас якомога довше.

З Днем матері!

Джерело