У НВК «Школа-гімназія Шептицьких» завершився навчальний рік, проведений з новим керівником. У серпні в.о директора школи-гімназії призначили о.Тараса Байовського, СДБ. Раніше отець був відповідальний за Ораторію-катехитичну школу імені святого Домініка Савіо. Ми розпитали о. Тараса про виклики, з якими він зіткнувся на новій посаді, про досягнення гімназії та її учнів, а також про важливість доброго виховання дітей.

Отче, в Ораторії-катехитичній школі діти сприймали вас як друга – завдяки вашій відкритості, простоті. Як виглядають ваші стосунки з учнями на посаді в.о. директора школи-гімназії?

З 2017 року я був тут капеланом – проводив спільні молитви, реколекції, правив Святі Літургії,  а з 2021-го ще й викладаю християнську етику. Знаю поіменно всіх дітей, крім 5-класників, бо в них поки не мав уроків.

В нас з дітьми дружні і довірливі стосунки, і це не заважає дисципліні. Якщо потрібно поставити дітей в певні рамки, то я це роблю. До кожної дитини підходжу з любов’ю, стараюся розгледіти поведінку учнів через призму сімейних обставин, у яких вони зростають. Бо в родинах різне буває. Є діти, у яких батьки зараз на фронті, на жаль, в одного хлопчика тато загинув на війні… Сприймаю кожного учня і ученицю як особистість і намагаюся бути поруч, дослуховуючись до їхніх проблем. Моя мета, як і в кожного педагога нашої гімназії,  – допомогти дітям стати добрими християнами та чесними громадянами. Часто викликаю батьків до школи, бо важливо, щоб і мама з татом,  і вчителі брали участь у вихованні дитини, не перекладаючи ці обов’язки одне на одного. У будь-якій ситуації ми намагаємося досягти з батьками консенсусу.

Що в роботі директора для вас найважче?

Найбільше виснажує бюрократія. Я маю багато паперової роботи, наказів “до виконання”, формальних зустрічей, а це все забирає багато часу. Через війну додалося ще завдань. Потрібно було облаштувати укриття, а наше підвальне приміщення невелике, без бетонної стяжки, призначене лише для проведення комунікацій. Ми зробили, що могли, аби діти могли бути в безпеці під час повітряних тривог, а зараз намагаємося податися на різні проекти, щоб доукомплектувати це укриття належним чином. Крім того, мусили купити буржуйку, дрова, поставити генератор, отримати погодження різних інстанцій тощо. Є багато невідкладних справ – то труба потекла, то треба зробити гідроізоляцію. На жаль, через все це не маю такої можливості, як раніше, спілкуватися з дітьми на перервах, їздити з ними в поїздки.

Зараз багато працюємо, щоб оновити інтер’єр гімназії. Радіємо, що вдалося замінити всі вікна, оновити кухню. Хочемо освіжити стіни, зробити заклад яскравішим, щоб дітям і вчителям тут було затишно і комфортно. Бо деякі сірі похмурі приміщення навіть мене нагнітають, не те що дітей.

Хотілося б облаштувати подвір’я гімназії, особливо хвилює відсутність спортивного майданчика. Раніше була можливість отримати кошти на такі речі через конкурс проектів Громадського бюджету Львова. Та через війну його призупинили. Надіємось на допомогу Згромадження салезіян, щоправда, отці зараз скеровують багато ресурсів на допомогу переселенцям та мешканцям прифронтових зон. Тож маємо терпіння та надію на краще. Віримо в ЗСУ, в перемогу добра. А буде мир в Україні – буде все решта.  

Чим гімназія може пишатися у цьому навчальному році?

Вважаю, нам вдалося оживити цей заклад, залучити учнів до участі в різних конкурсах, концертах, вертепах, акціях на підтримку ЗСУ, незважаючи на всі труднощі через повітряні тривоги, повідомлення про замінування тощо. У школі повинно вирувати життя навіть попри війну, тому робимо все можливе, щоб забезпечити дітям радісне та сприятливе середовище для навчання і розвитку.

Наші учні мають чудові результати на олімпіадах. А заклад посідає друге місце серед 127 шкіл у Львові за підсумками півфіналу інтелектуального конкурсу “Lviv School Quiz”. На Сихові ми є першою школою з 20-ти. 

Чи існує зв’язок між акцентом на духовний розвиток учнів у гімназії та їхньою високою академічною успішністю?

Найперше важливо зауважити, що ми набираємо дітей у 5-й клас через вступні випробування, тож до нас потрапляють найкращі учні. Ось зараз вже є 120 охочих навчатися в гімназії, та ми можемо сформувати лише два класи, тож половину дітей змушені відсіяти.

Але так, духовний розвиток сприяє формуванню самодисципліни, моральності, цінностей. І звичайно, це допомагає і в навчанні, і для досягнення успіхів у житті. Загалом я вважаю, що успіх у навчанні – це справа Божа.

Виховна концепція нашої школи базується на християнських цінностях. Коли діти приходять до нас, їхні батьки підписують згоду на християнське виховання. Раз на тиждень кожен клас бере участь у Службі Божій, діти приступають до Сповіді та Причастя. Крім того, ми організовуємо реколекції та поїздки до духовних місць. Наприклад, формуємо групи учнів, які раз на рік їздять до реколекційно-відпочинкового центру салезіян у Коростові. Там молимося, роздумуємо над різними темами, маємо також час для розваг – ігор, походів в гори. Також організовуємо дні духовної віднови в Ораторії-катехитичній школі. Щотижня проводимо виховні години, запрошуємо цікавих гостей для бесід – письменників, священників, підприємців, військових, правоохоронців, викладачів вузів. Зрештою, стараємося впливати на учнів і через свої предмети. Прагнемо, щоб вони були гармонійно розвиненими особистостями.

Також раз на рік організовуємо дводенний духовний відпочинок для батьків, двічі на рік запрошуємо на реколекції вчителів. Це гарна нагода поспілкуватися, поділитися ідеями, переживаннями. Ми вважаємо, що для успішного виховання дітей потрібна спільність думок, розуміння, підтримка одне одного.

Останніми роками Міністерство освіти і науки впроваджує багато нововведень у школах, а це додає роботи вчителям. Як ставиться до таких змін ваш педколектив?

Сьогоднішній світ швидко змінюється, система освіти постійно розвивається, а технології стають все більш важливими. Маємо позбутися застарілих радянських методів навчання у школах. Ми всі розуміємо, що діти набагато краще засвоюють матеріал, коли він подається у легкій, ігровій формі, а не просто передається сухою інформацією. Я радий, що наші вчителі з ентузіазмом приймають нововведення і розуміють необхідність змінювати підхід до дітей та методи викладання. Можливо, це пов’язано з тим, що наш педагогічний колектив молодий, а тому – гнучкий.

Як ці всі зміни впливають на дітей? Якими є сучасні діти?

Помітив, що учні п’ятих класів, які з першого класу навчаються за програмою Нової української школи, є більш відкритими, мають розвинене критичне мислення та вміння чітко висловлювати свої думки. Як на мене, вони більш енергійні, жвавіші. Для нас, педагогів, а також для батьків, важливо вміти спрямовувати цю енергію у правильне русло і надавати дітям добрі орієнтири.

Які основні поради даєте батькам щодо виховання дітей?

Існує універсальне правило: твори добро і уникай зла. Вчиняти добро можна шляхом молитви, любові, поваги, розуміння та емпатії. На жаль, часто люди, як каже прислів’я, знаходять скалку в оці іншого, а у своєму колоди не бачать. Виховання дітей у дусі добра повинно базуватися на прикладі, а не лише на словах.

Які активності заплановані у гімназії на літній період?

З 5 червня хочемо організувати тут, у дворі, “Веселі канікули”. Зараз  формуємо групу аніматорів серед учнів 9-11 класів, які будуть проводити забави для молодших школярів. В гімназії навчаємо їх основ християнського аніматорства, а далі скеровуємо на курси при салезіянській Ораторії-катехитичній школі. Аніматорство – це неймовірний досвід, який обов’язково знадобиться школярам в майбутньому. Це вміння формувати команду і бути для неї лідером в найкращому розумінні цього слова. З іншого боку, це  вимагає багато знань і вмінь, самовіддачі. Тож стараємося різним способами мотивувати старшокласників до цієї справи. Організовуємо спільні вечори, ходимо разом на піцу.

Готуємось також до тижневої  поїздки у Фінляндію для вдосконалення англійської мови, яка відбудеться на початку липня. Формуємо групу з учнів 7-11 класів. Усіх взяти не можемо, тож відсіяли тестом з англійської і трохи через поведінку. 59 дітей поїде влітку, приблизно стільки ж – восени. Учні матимуть 20 годин англійської мови, екскурсії скандинавськими країнами на паромі.

А 25 липня 40 старшокласників, хто має можливість, поїдуть у тритижневу подорож з нагоди Світового дня молоді, який цього року пройде у Лісабоні (Португалія).  Поїздку організували отці-салезіяни.  Учні відвідають Словенію, Австрію, Іспанію, Італію, зокрема побачать місця, де народився і провадив свою діяльність святий Іван Боско. Сам День молоді відбуватиметься 1-6 серпня. Це величне дійство згуртовує тисячі молодих християн з усього світу. Наші гімназисти візьмуть участь у  спільних молитвах, цікавих зустрічах, а також Вігілії з Папою.  Зможуть духовно збагатитися, попрактикувати іноземну мову, перезавантажитися морально. Це буде поїздка, яка запам’ятається на все життя.

Автор: Христина Старецька

Джерело