Чи відрізнить «бойова воша» Матвієнко від Тютіної: дайджест пропаганди за 28 червня 2023 року
НАСПРАВДІ, це, звісно, був «Іскандер» (про що одразу повідомила нацполіція України). Вже наступного дня і МО РФ визнало «удар по місцерозташуванню ЗСУ, а також іноземних найманців у Краматорську».
Таким офіційним чином нова спроба (перша була після потрапляння «Точки У» в місцевий вокзал) просунути тему із «черговим самообстрілом Краматорська» у пропагандистів вщухла.
Кількість загиблих внаслідок нового удару по цьому українському місту перевищила десяток осіб (серед яких троє дітей). Рахунок поранених іде на декілька десятків.
На даний час це найбільша кількість постраждалих та загиблих з 14 січня, коли російська ракета влучила в житловий будинок у Дніпрі.
А два тижні тому був удар по мирних мешканцях Кривого Рогу, який в Москві видали за «ракету ППО ЗСУ, яка впала у двір. Внаслідок чого стався вибух газу, що призвів до трагедії, відповідальність за яку Київ намагається вчергове перекласти на Росію».
Тепер, як бачимо, МО РФ вже й не приховує свій черговий терористичний акт проти дітей, жінок, іноземних журналістів та волонтерів. Хоча, як і раніше, бреше, що атакує виключно воєнні цілі.
Українська мова стала однією з ліній оборони
З цього приводу, відзначимо, що «захист російськомовних» був одним з головних аргументів російського вторгнення в Україну ще з 2014 року.
Цікаво, що рівно 9 років тому Путін у зверненні до Ради Федерації РФ наказав скасувати постанову про використання російських військ на території України, пообіцявши при цьому «і надалі захищати ту частину українського народу, яка відчуває свій зв’язок з Росією».
НАСПРАВДІ, через відсіч, яку з того часу давали українці, жага до «захисту» у Путіна тільки зростала. Разом із кількістю обстрілів та потужністю озброєння, з якого вони здійснювалися. Зрештою, це перетворилося у суцільне руйнування саме південних і східних (де проживає основна кількість російськомовних громадян) регіонів України.
Map of Ukraine showing civilian casualties recorded by the NGO Acled since the beginning of the conflict on February 24, 2022 – AFP / AFP / SOPHIE RAMIS
Карта жертв серед мирного населення України з 24 лютого 2022 року свідчить, що абсолютна їх більшість припадає саме на так звані «російськомовні області» України – і чим більший діаметр кола (і чим більша кількість цих кіл), тим більше жертв.
Зауважимо, ці оцінки кількості жертв від організації Acled (вона відстежує конфлікти по всьому світу) нижчі, ніж українські, ООН (або інших інституцій), і не враховують наслідки, наприклад, знищення Каховської ГЕС, і звісно, останнього удару по Краматорську. Але загальну картину «захисту російськомовних українців» з боку Путіна дає.
На річницю масштабного вторгнення були оприлюднені результати опитування, за яким частка тих, хто спілкується виключно українською у повсякденному житті, зросла до 71% (у 2021 році таких було 64%). Зараз кількість таких, звісно, ще більша.
Таким чином, мова також стала однією з потужних ліній оборони України, всупереч російським очікуванням.
Путін з Лукашенком розрахувався газом і ТЯЗ?
А тим часом білоруський диктатор Лукашенко заявив, що доручив розробити «алгоритм застосування ядерної зброї». За його словами, «основа алгоритму має бути в тому, що ми її повинні застосувати у скрутну хвилину, якщо на нас нападуть».
На прохання пояснити, як застосовуватимуться тактична ядерна зброя (ТЯЗ), якщо у Кремлі запевняли, що вона залишається під російським контролем, Лукашенко відрізав: «Це наша зброя, і ми її будемо застосовувати».
НАСПРАВДІ, заява дуже провокативна. У світовій історії були (і є) випадки, коли одна держава розміщує на території іншої свою ядерну зброю. Але досі не було випадків, щоб ця інша держава, заявляла свої претензії розпоряджатися і застосовувати чужу ядерну зброю.
А що, як Лукашенко має рацію? Адже російська ядерна зброя (крім того, що Білорусь отримує російський газ за найнижчою ціною в Європі, про що стало відомо 28 червня) дійсно могла бути платою Мінську за послугу врегулювання «пригожинського заколоту».
Таким чином (якщо вірити Лукашенку), Білорусь стала новою ядерною державою у світі. Порушуючи всі можливі договори про нерозповсюдження. Які підписала Росія.
З огляду на те, що у Москві вже відкрито пропонують тактичний ядерний удар по «умовній Познані» (до якої з Білорусі значно ближче, ніж з Росії), а Лукашенко регулярно повідомляє про те, «звідки готується напад» – його заява більш ніж загрозлива.
Адже, за таким самим «алгоритмом» Росія може, наприклад, створити «союзну державу» з Афганістаном і передати ядерну зброю талібам.
Москва шле в парламенти світу «бойових комах»
І наостанок про легендарні «американські біолабораторії в Україні». Регулярні брифінги начальника військ РХБЗ генерала Кирилова та виступи Небензі в ООН здалися Москві недостатніми для висвітлення цієї «світової загрози».
Тому, як заявила спікер Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко, доповідь про біолабораторії в Україні направили в усі парламенти світу.
У ній, зокрема, йдеться про те, що США розпочали розробку біозброї ще під час Другої світової війни. З того часу Штати нібито створили 400 лабораторій у всьому світі. В Україні, на думку доповідачів, їх працює близько 50.
Там, мовляв, американці й досліджують передачу інфекції за допомогою комарів, кліщів та навіть вошей. Також згадується патент на БПЛА для поширення в повітрі заражених комарів, які дозволять виводити з ладу противника без ризику не просто для американців, а саме для військовослужбовців США.
Також автори стверджують, що в українських лабораторіях проводяться досліди, в яких беруть участь військові ЗСУ. «В одному з експериментів у харківській лабораторії загинуло близько 20 українських солдатів, ще 200 госпіталізували», – пишуть вони.
У доповіді йдеться, що із військовослужбовців ЗСУ намагалися зробити «супервоїнів», накачуючи їх наркотиками: «Це пояснює прояв деякими українськими військовими жахливої жорстокості щодо мирного населення та полонених».
НАСПРАВДІ, у настільки розлогому викладі – цінність цього документу. Адже в ньому уся московська «бойова дичина» в одному місці. Звідки ж в неї лапи ростуть?
Тема «розробки біологічної зброї в українських лабораторіях під контролем США» просувається ще 2009 року. Але цю конспірологічну теорію тоді зазвичай озвучували лише маргінальні активісти.
Нове життя та отримала у розпал так званої «російської весни». Наприклад, у Херсоні була така собі Тетяна Томіліна, яка входила до місцевого осередку організації «Український вибір» Медведчука. У 2015-му вона на місцевому телебаченні розповідала, що в центрі міста діє лабораторія Пентагону (насправді, це була звичайна санепідемстанція), яка нібито загрожує всім жителям Херсона.
Наступний потужний наступ біолабораторної теми в Україні стався ще за 5 років. 15 квітня 2020-го з’явилося звернення вже самого Медведчука одразу до президента, СБУ, МОЗ та прем’єр-міністра, в якому він заявив про існування 15 біологічних лабораторій, підконтрольних США.
За рік була ще одна спроба проштовхнути цю тему. 12 листопада 2021-го на сайті президента України було зареєстровано петицію під назвою «Біолабораторії США в Україні — це фабрики смерті, негайно їх закрити». Про її підтримку говорить те, що петиція набрала лише 297 голосів із необхідних для розгляду 25 000.
Потім почалося повномасштабне вторгнення, і подальший розвиток українсько-американської біолабораторної теми всім відомий. Тепер, як бачимо, вона сягнула вже світових парламентських масштабів.
Навіть, цікаво, чи відрізнить «бойова воша» голову російської Ради Федерації від уродженки Шепетівки та випускниці Черкаського медичного училища Валентини Тютіної, ким була Матвієнко до переїзду в Ленінград.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки