Коли голову Центробанку РФ відправлять на фронт: дайджест пропаганди за 14 серпня 2023 року

  • Автор допису:

Окупанти шукають надводні дрони в одеських аптеках

Міноборони Росії оголосило, що в ніч на 14 серпня було завдано ударів «по місцях виробництва та зберігання безекіпажних катерів ЗСУ». 

Подібні формулювання відомство Шойгу використовує для звітів про атаки на Одесу та Одеську область, які розпочалися після виходу РФ із «зернової угоди». Ще місяць тому її Міноборони називало ці обстріли «ударами відплати» за атаку на Керченський міст.

НАСПРАВДІ, зазвичай МО РФ каже про «центри прийняття рішень», «склади зі зброєю і технікою», «бази з іноземними найманцями» тощо.

Але коли з’ясовується, що поцілили у цивільні об’єкти, то вмикають два наративи. Перший: про «українське ППО, яке неправильно збиває наші високоточні ракети». Другий: «можна припустити, що потужності цього об’єкту виступали в ролі місць зберігання майна ЗСУ». (Наприклад, так було з елеватором в Старокостянтинові).

Але від переміни риторики не змінюється сутність варварських обстрілів. Цього разу в списку «місць виробництва та зберігання безекіпажних катерів» опинилися: супермаркет, гуртожиток, гімнастичний зал місцевої ДЮСШ, багатоквартирні будинки, аптеки та автомобілі. Десь серед них і шукали росіяни надводні дрони.

Чому Соловйов посилає Набіулліну на передову

14 серпня курс долара в Росії підіймався вище за 101 рубль, євро подолав планку у 110. Це сталося вперше з березня 2022 року. «Причин для паніки немає», – переконує влада. Але звучить це зловісно. Особливо на тлі розповідей про «щасливі обличчя росіян, яким байдуже на курс долара».

НАСПРАВДІ, це означає, що до інших паралельних реальностей (міжнародної, історичної, правової й т.д.) в Росії потроху додається фінансова. Влада починає реально вірити своїй же пропаганді. І дивується, коли ця віра не справджується.

Після падіння рубля, з одного боку: а) Соловйов у прямому етері пропонує відправити усе керівництво Центробанку РФ на чолі з Набіулліною на передову; б) прокремлівські політологи у відкриту звинувачують уряд у пасивності; в) помічник Путіна з фінансово-економічних питань Орєшкін публікує в ТАСС статтю, де критикує «м’яку грошово-кредитну політику Мінфіну».

З іншого боку, у Держдумі переконують себе і росіян в тому, що «такого стану позитивного розвитку у Росії ніколи не спостерігалося після СРСР».

Перший заступник голови комітету Держдуми з питань економічної політики Ареф’єв взагалі пропонує «відмовитися від прожиткового мінімуму, оскільки він не відповідає реальності». За його словами, «в порівнянні з деякими країнами в Росії у кілька разів нижче споживчий кошик. Він вчетверо менший, ніж у Великій Британії, у 8 разів менший, ніж у США. Я вже не кажу про Німеччину та Норвегію. Це не прожитковий мінімум. Це мінімум біологічного виживання. В Росії 20 мільйонів живуть за межею цього безглуздого прожиткового мінімуму».

Можливо, Соловйов дійсно вважає, що якби Набіулліна станцювала перед бійцями в окопі калінку-малінку (взявши пару уроків у Захарової), то рубль пішов би вгору і у мільйонів росіян, які живуть на мінімумі біологічного виживання, з’явилися б щасливі обличчя. Але подібні пропозиції лише підкреслюють той факт, що психічне здоров’я росіян вже настільки підірване, що його не поліпшити жодним пропагандистським курсом лікування. Хіба що північнокорейським: зі своєю «історією», «правом», «байдужістю до курсу долара» та одночасною пропозицією заслати очільницю Центробанку на фронт.

«Щасливі обличчя» в очікуванні баранів і мінтая

Подальша еволюція суцільної брехні, за якою Росія намагається сховати величезні проблеми своєї фінансової системи, досить легко прораховується. 

«Зберігайте заощадження в рублях!», — закликав ще у липні 2022 року Медведєв, розмірковуючи про «протухлий євро, який зрівнявся з доларом». А речник Держдуми Володін навіть назвав п’ять причин, «чому долар все більше втрачає свої позиції». Але головний наратив з цього приводу належить Путіну, який заявив, що «долар, як відомо, скукожується, а рубль зміцнюється».

НАСПРАВДІ, антидоларові мантри не діють. Основна причина падіння рубля відносно американської та європейської валют – санкції та реальна (а не декларативна путінсько-володінська) дедоларизація. Санкції вдарили по експортних доходах. Відмова від вільно конвертованих (або в російській новомові – «токсичних») валют призвела до їхнього жорсткого дефіциту. Експорт нафти до Індії та Китаю йде у слабоконвертованих рупіях та юанях. А імпорт за долари та євро пішов угору. Рублю просто немає за що триматися —  відповідно до законів фінансової гравітації, лишається тільки падати.

В планах Кремля – утримувати його більш-менш повільне падіння щонайменше до березневих перевиборів Путіна. Але економіка РФ (фактично переведена на мілітарні рейки через війну з Україною) об’єктивно неспроможна «дотягнути» до них. Впаде одне з двох: або бюджет, або виробництво. Останнє – неможливо, бо Путін готовий ремонтувати вже й танки Т-34, що стоять на постаментах.

Тому Центробанк РФ і намагається утримати ситуацію шляхом перенасичення рубльової маси, яка (за рахунок курсової різниці) наповнює бюджет та створює ілюзію «байдужого ставлення до курсу долара». Звісно, набирає обертів інфляція. Але за неї відповідає Росстат, який за наказом Кремля намалює будь-яку картину «щасливих облич росіянин».

Центробанк ще може вдатися до підвищення облікової ставки. (Що він, вірогідно, й зробить 15 серпня в екстреному порядку). Але це — фактичне визнання системної фінансової кризи. Яка, своєю чергою, абсолютно не вкладається в путінський наратив: ми вистояли, санкції зробили Росію сильнішою.

Протриматися у такому непритомному фінансово-психологічному стані, повторимося, треба до виборів Путіна. А після них під гаслом «усе для фронту, усе для перемоги» віжки будуть взагалі відпущені. Якщо треба, то й продовольчі талони для ще більш «щасливих облич» введуть. Досвід вже є: з роздачею баранів і мінтая у депресивних регіонах РФ.

Як підрізають «червоні крила» Росії

А як «санкції зробили нас сильніше» наочно видно по сотнях російських курортників, яких викинули з готелів Анталії 14 серпня. Усе тому, що за ними не прибули літаки авіакомпанії Red Wings («Червоні крила»). А сталося це через те, що з ладу одночасно вийшли два з трьох літаків Boeing-777, що знаходяться в парку авіакомпанії. Здавалось би – дрібна справа. Туреччині було б не важко допомогти з боїнгами. Їх у неї вдосталь. Але не можна. 

Бо рівно рік тому, у серпні 2022-го та сама Red Wings (а також інші авіакомпанії РФ: Nordwind, S7 Airlines, I-Fly та Yamal Airlines) були визнані міністерством торгівлі США порушниками експортного контролю та включені до списку санкцій. Запроваджені обмеження стосуються техобслуговування, дозаправки та забезпечення запчастинами. Крім того, вони введені проти авіакомпаній: «Аерофлот», «Победа», «Россия», Utair, а також білоруської «Белавиа».

НАСПРАВДІ, Росія наразі виживає лише за рахунок запчастин із підсанкційного Ірану (як він це робить, і як цей досвід потроху переймає РФ – окрема історія), «канібалізації» літаків та загального скорочення їхнього парку. Голова держкорпорації «Ростех» Чемезов нещодавно похвалився Путіну, що наступного року в РФ цей парк буде поповнюватися. Мовляв, вироблятимуть аж по 10 літаків на рік.

Для порівняння: американський концерн Boeing виробляє 27 лайнерів на місяць (у 2022-му, свій не найкращий рік, поставив «всього» 480 машин), а європейська група Airbus має намір довести виробництво до 65 літаків на місяць (торік поставила 661 літак).

Ось ще один приклад, як працюють західні санкції. Вже у китайському варіанті. У червні стало офіційно відомо, що спроба Москви створити спільно з Пекіном перший з часів СРСР широкофюзеляжний пасажирський літак зазнала фіаско. Китай виключив Росію з проєкту лайнера CR929 (абревіатура: C – China; R – Russia). На авіасалоні в Ле-Бурже новий літак місткістю 280 пасажирів був представлений без жодного російського елементу. 

У 2022 році, після початку повномасштабної війни та запровадження західних санкцій проти авіагалузі РФ, Пекін вирішив відмовитися від усіх російських напрацювань у CR929 (планер і двигуни) та замінити їх західними.

Замість російських візків шасі китайці вирішили взяти німецькі та американські. А до розробки двигуна було прийнято рішення залучити Rolls-Royce та General Electric.

Ось так, скрізь від Туреччини до Китаю санкції підрізають «червоні крила» Росії. І це, зауважимо, країни, які Путін вперто вважає «своїми». Це знову ж лише підкреслює, що психічне здоров’я  диктатора вже настільки підірване, що його не поліпшити жодним лікувальним курсом. Навіть у напрямку Пхеньяну. Бо й там із Пекіном доведеться домовлятися. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело