Пані Любов добре пам’ятає, як через Старосілля на Херсонщині проходили нескінченні колони ворожих танків. Потім окупація. Облави на місцевих. Суворий наказ не зачиняти у будинках двері. Інакше – вибиватимуть. Беззаконня й грабунок. Лише з подвір’я жінки орки забрали п’ять овець і мішок борошна.
А якось пенсіонерка почула автоматну чергу. Зрозуміла, що в когось стріляли…Тож згадувати ті часи не любить. Боляче…
Під гнітом агресора разом з чоловіком пробула два місяці. Більше не витримали. Діти забрали до Миколаєва.
Емоційним було й повернення до села після його звільнення. Спочатку безмежна радість. Потім сльози, коли побачили рідний дім. 200-річна дідівська хата, у якій виросли чотири покоління, стояла побита. Вікон не було, скрізь бите скло. Дах потрощений уламками.
Його першим й оновили за державним проєктом «Пліч-о-пліч». Родина щаслива. Саме задля цього повертаємо життя на Херсонщину.