Св. Яків, брат Господній, був, як думають багато дослідників церковної старовини, сином, Алфея і кузеном-братом Ісуса Христа. Належав він до дванадцяти Христових апостолів. Св. Павло згадує, що перед вознесінням явився був йому Ісус Христос. Коли три роки по своїм наверненні св. Павло прибув до Єрусалиму і ті апостоли, що тоді там були, дивилися ще на Павла, недавнього гонителя християн, з підозрінням, то Яків і Петро привітали його сердечно як брата. Згодом, коли Петро видістався з в’язниці, то першу вістку про це післав саме Якову, що тоді вже втішався в Єрусалимі особливою повагою.

Коли на т. зв. Єрусалимськім Соборі апостоли мали вирішити, чи ті погани, які навертаються до Христової віри, мають зберігати старозавітні приписи, то Яків сказав: “Мужі брати, послухайте мене. Симон (Петро) оповів, як Бог уперше зглянувся, щоб з поган прийняти нарід для Свого імени. А з цим годяться слова пророків, як написано: Опісля вернуся і відбудую намет Давида, котрий упав, і руїни його відбудую і направлю його, щоб шукали Господа і решта з людей, і всі народи, над котрими призвано моє ім’я, говорить Господь, що робить це, звісне від віків. Тому думаю не робити труднощів тим, які з поган навертаються до Бога, але написати до них, щоб здержувалися від ідольських гидот, і блуду, і душенини й крови. Бо Мойсей від давніх часів має в кожнім місті тих, які проповідають його в синагогах, де кожної суботи він читається/’ (Ап. Д. 15:14-21). По тих словах апостола Якова, що був єпископом Єрусалиму, вся старшина схвалила рішення, щоб навернених поган не примушувати придержуватися старозавітніх приписів закону.

Життя цього апостола Якова було життям молитви й великого вмертвіння. Це життя робило на єрусалимських жидів таке велике враження, що вони назвали його “Яковом справедливим”.

Коли завдяки прикладові його св. життя й апостольській науці багато жидів навернулося до Христової віри, почали книжники й фарисеї непокоїтися, що ввесь нарід увірить, що Ісус Христос є обіцяний Месія. Щоб покласти кінець цим наверненням, книжники й фарисеї почали домагатися від Якова, щоб він з нагоди свята Пасхи, коли в Єрусалимі було багато жидівських прочан, а навіть поган, промовив до людей та повчив їх, що Ісус Христос не є Тим, за кого його мають християни. Вони вивели отже Якова на дах святині і казали йому звідти виголосити науку проти Христа. А він голосно сказав: “Що ви питаєте мене про Сина Чоловічого (Христа), коли Він сидить у небі по правиці Всемогутнього і прийде на небесних облаках?” Почувши ці слова, нарід скрикнув по-давньому: “Осанна синові Давида!” Тоді фарисеї й книжники, розлючені такою прославою Христа, мали скинути Якова з даху святині на землю, а що він іще жив, то один чоловік добив його палицею. Згинув около 62 р.

Св. Яків оставив нам цінну пам’ятку, а саме одне своє послання. Цінне воно тим, що св. апостол поучуе в ньому, що для спасіння душі не вистачає сама віра, так як пізніше помилково навчав Лютер, але що крім віри, треба ще добрих діл, без яких віра була б мертва. Спасіння душі запевнює віра, злучена з добрими ділами.

“ЖИТТЯ СВЯТИХ”, Том ІV-ий, авторства Впр. о. А. Г. Труха, ЧСВВ, позволяється видавати.
Дано в Вінніпегу, Ман., 3-го лютня, 1960.
о. Б. Слобода, ЧСВВ. Протоігумен
Ч. Орд. 28-60.
Дозволяється друкувати.
Торонто, 26-го лютая, 1960.
+Ізидор — Єпископ
Друкарня ОО. Василіян — Торонто, Канада.

23 жовтня — день святого апостола Якова, брата Господнього.

#святий_Яків #апостол_Яків #Яків #календар #УГКЦ #Церква