Росіяни як і раніше прагнуть війни з Україною

«Чи дійсно росіяни хочуть війни?». Багато хто в Україні і світі ставив це питання на початку повномасштабного вторгнення. «Чи дійсно росіяни хочуть війни після стількох жертв?». Таке питання цікавить Україну і світ нині.

НАСПРАВДІ, більшість росіян підтримала б негайне припинення бойових дій в Україні. Але при цьому:

–   більшість опитаних (38%) не погоджуються, що заради цього Росія могла б повернути Україні її захоплені території;

–   три чверті респондентів заявили, що підтримують дії ЗС РФ в Україні;

–   якби вони мали можливість повернутися в минуле і скасувати або підтримати початок війни Україні: 41% — скасували б; 43% – підтримали;

–   62% респондентів впевнені, що «СВО» проходить «успішно».

Отже, цифри більш ніж красномовні. І щодо причин війни і щодо необхідності її продовження (з урахуванням того, що Путін не збирається віддавати окуповані території України і пропонує «переговори з урахуванням реалій на землі»).

Зауважимо, це дослідження проводила не російська державна соціологічна «контора» (на кшталт ВЦИОМ або ФОМ), і питання ставилися цілком конкретні (а в умовах сучасної Росії – навіть провокаційні). Але, як бачимо, на провокації росіяни не піддаються і підтримують війну та Путіна.

У РФ немає «хороших олігархів»

Невдало закінчується чергова спроба російських мільярдерів погратися у прозахідних бізнесменів. Наступного дня після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну співвласник «Альфа-Груп» Фрідман та його бізнес-партнер Авен виїхали з Москви до Лондона. Фрідман (який народився в Україні) назвав у листі до співробітників їхньої інвестиційної компанії LetterOne війну «трагедією».

НАСПРАВДІ, це не допомогло. Високий суд Лондона ще 26 жовтня відхилив позов Фрідмана, який домагався скасування заборони використання своїх заморожених коштів для утримання лондонської садиби і взагалі вважає за неможливе його повернення до Великої Британії.

«Те, що ми інвестували в Англію, зараз видається величезною помилкою»,- бідкається олігарх. Такої ж думки дотримується й Авен.

Власне, в цьому вся суть так званих російських бізнесменів. Як тільки стало сутужно на Заході, вони повертаються назад до Росії і розповідають, що «шкодують, що інвестували там». Бракує хіба що покаяння на відеокамеру у кадировському стилі.

Дивним чином вони при цьому не вважають помилками інвестування в Путіна, який розв’язав війну. Через яку в Україні наприкінці жовтня заарештували активи Фрідмана, Авена та їхнього партнера Андрія Косогова на понад 17 млрд грн (понад $463 млн). Під арештом опинилися 20 компаній та фінансово-кредитних установ, якими ті володіли як кінцеві бенефіціари або через підконтрольні офшорні компанії. Загалом з початку повномасштабної війни Україна заарештувала активи російських мільярдерів на загальну суму понад $5,4 млрд. Лідерство утримує той самий Фрідман.

Активи російських бізнесменів в Україні переважно націоналізують. Але частина з них буде використана для того, щоб довести у суді зв’язок їхніх власників із фінансуванням військової агресії Росії, зазначили у СБУ.

А історія Фрідмана та Авена доводить, що «хороших русских» серед мільярдерів немає. Арешти активів та санкції для них вкрай болючі. Адже їх відсікають від мрії, яку вони вже фактично втілили (заробити грошей в Росії, але тримати їх подалі від Москви). А тепер на них вдома вже чекає Путін з вимогою поділитися. Фрідман вже допустив відмову від продажу своєї частки в «Альфа-банку».

Москва завзято мародерить на ТОТ

У продовження теми долі великого бізнесу в Росії. Ще 31 жовтня Пєсков заявив, що «Росія відкрита для іноземних інвестицій», а вже 1 листопада експрезидент Медведєв висловився з актуального для себе ранкового приводу – про пиво. 

Точніше про «Балтику», яку ще влітку путінським указом забрали у данської компанії «Карлсберг» та передали в управління Росмайну.

НАСПРАВДІ, данці, власники компанії, назвали це «крадіжкою». Сам Путін у липні минулого року заявив: «Крадіжка активів ще нікого і ніколи не доводила до добра. Особливо тих, хто цим займається». 

Але ще до того, як виявила «Новая газета. Европа», 1150 компаній на ТОТ України були зареєстровані у російській юрисдикції.

80% цих компаній фігурують у реєстрі юросіб України, тобто існували до початку окупації, а потім були переведені до російської юрисдикції. Серед них агрохолдинги, хлібокомбінати, гірничодобувні компанії, заводи, підприємства харчової промисловості, ринки, мережі аптек, торгові центри та багато інших.

При цьому з тисячі компаній у російському реєстрі лише у 260 вказано власника. Основна причина – спроба рейдерів уникнути санкцій. Найчастіше йдеться про «нових власників» майна, яке окупаційні адміністрації оголосили «нічийним». Наприклад, у червні призначена Москвою влада окупованої частини Запорізької області оголосила про «націоналізацію» майна, власники якого не зареєструвалися у російській податковій інспекції. 

Підприємства на ТОТ, де змінили власників, переорієнтують на роботу на російський ринок, а деякі заводи безпосередньо використовують для потреб ЗС РФ. Зокрема, «Бердянські жниварки», які випускали до війни сільгосптехніку, тепер примусили робити для окупантів протитанкові їжаки.

Ніколаєв звинувачує українців у «розповсюдженні брехні»

Міністр оборони РФ Шойгу 1 листопада пообіцяв «за 20 днів збити усі обіцяні Україні F-16».

НАСПРАВДІ, після «взяття Грозного за пару годин силами двох десантних полків» у 1994-му, та «Києва за три дні» у 2022-му, обіцянкам міністрів оборони Росії не вірять навіть її президенти.

Так само не вірять і прості громадяни, коли у РФ замовчують шалені одномоментні втрати особового складу. Ця гра у мовчанку почалася з першого дня вторгнення, а цілеспрямованої державної політики набула після загибелі флагману ЧФ крейсера «Москва».

1 листопада у російських соцмережах з’явилося повідомлення, що 29 жовтня на Запорізькому напрямку батальйон із чувашськими чмобіками був атакований ЗСУ. За різними джерелами, кількість вбитих та поранених коливається від 60 до 120 осіб. Дані про інцидент з’явилися у місцевих чатах. 

Влада Чувашії приховує інформацію. Військком республіки погрожує відповідальністю за поширення «недостовірної» інформації, а очільник регіону Олег Ніколаєв звинувачує українські Telegram-канали у «розповсюдженні цієї брехні» та бідкається з приводу її впливу на місцевих жителів.

Як бачимо, після того, як «бандерівці» вплинули на розум дагестанців, вони взялися й за чувашів. Отже, новий офіційний тренд Росії стає все більш очевидним: звинувачувати Україну та Захід не тільки у своїх бідах, а й у впливі на мізки мешканців РФ. 

Що ж, можливо хоч так до них можна буде достукатися. Хоча, зважаючи на останні показники підтримки війни та Путіна, – навряд чи.  

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Джерело