Минулорічні відключення світла через російські обстріли змушують нас серйозніше замислитися над підготовкою до наступного опалювального сезону. Як визначити свої потреби в енергії та підтримувати світло й тепло в домі в разі повернення життя за графіками відключень, розповідає голова Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин.

Крок 1 – енергоаудит. Визначаємо необхідну потужність та кількість енергії, що потрібна для вашої оселі.

Для розрахунку потреби в енергії на електропостачання чи на опалення беремо свої платіжки за комунальні послуги за зимовий місяць, ділимо це споживання на кількість днів і отримуємо вашу добову потребу.

При оцінці потреб на опалення переводимо показники з гігакалорій (Гкал) або кубометрів газу в кВт*год за такими коефіцієнтами:

1 Гкал = 1163 кВт*год

1 м3 газу = 8 кВт*год.

При оцінці по гарячій воді – 1 кубометр це приблизно 50 кВт*год.

Для оцінки середньої потужності достатньо просто поділити добове споживання на 24 години. Але максимальна потужність буде вищою – про це трохи далі.

 

 

За результатами прорахунку власнику даної квартири за добу необхідно 4,3 кВт*год на електропостачання, 43 кВт*год на опалення та 6,7 кВт*год на гарячу воду. Загалом 54 кВт*год. При цьому потужність становитиме відповідно 0,18 кВт, 1,8 кВт та 0,28 кВт. Загалом 2,26 кВт.

Крок 2 – визначаємо пріоритетність користування електроприладами

Для цього необхідно переписати потужності електроприладів, які для вас є критично важливими в період тривалих відключень/блекаутів.

Беремо прилади, дивимось на шильдик, в паспорт або в каталог на сайті продавця і виписуємо такий параметр як потужність. Вона може бути в кВт або в Вт (1 кВт = 1000 Вт).

Деякі усереднені показники:

 

 

Для чого це потрібно? Чим більшу потужність видає джерело енергії тим воно дорожче у споживанні. Тож вміння правильно організувати черговість використання приладів – дозволить вам суттєво зекономити. Потужність приладу вказує на те, скільки він споживатиме енергії. До прикладу, ноутбук потужністю 80 Вт (тобто 0,08 кВт) за 5 годин роботи споживає 0,08 х 5 = 0,4 кВт*год.

Перелік вище дозволяє вже оцінити потужність резервного генератора. Так, якщо я зможу забезпечити режим, при якому не вмикатимуться одночасно два потужні прилади (наприклад, електрокомфорка + чайник), то з врахуванням освітлення і малопотужних приладів мені знадобиться не більше 3 кВт.

Спробуйте прожити один день в режимі тотальної економії енергії, щоб зафіксувати ваші критичні потреби в електроенергії.

Перепишіть показники лічильника електроенергії і з цього моменту постарайтеся обмежити себе в споживанні електроенергії протягом доби (важливо протриматися саме добу, адже  – саме добовий цикл є найбільш показовим). І знову зафіксуйте показники лічильника.

 

Наприклад, сьогодні лічильник покаже 33445,5 кВт*год, а завтра в цей самий час 33446,8. Значить ваше добове споживання в економному режимі становитиме 33446,8-33445,5=1,3 кВт*год (і як ми порахували раніше 0,4 з них пішло на живлення нашого ноутбука).

Крок 3 – підбір систем резервного електропостачання.

Зібравши всю необхідну інформацію, систематизуємо це наступним чином:

 

1. Потужність приладів, що можуть бути включені одночасно.

При цьому для приладів, що містять двигун (холодильник, насос) потужність потрібно буде помножити на 4. Для того щоб ваше резервне джерело змогло витримати пускові струми.

Правильно підібрана черговість приладів дозволить зекономити на потужності генератора, тому не бажано планувати, що одночасно у вас буде працювати, наприклад. праска і електрочайник, і ще й холодильник буде періодично вмикатися. З розрахунку можна буде прибрати електробойлер, якщо ви будете вмикати його лише вночі по таймеру.

 

 

Тобто без додаткових пристроїв вам потрібен генератор (лише для приватного будинку) чи інвертор, на 5.5-6 кВт.

Але якщо на насос ви встановите пристрій для плавного пуску, то цілком зможете обмежитися потужністю у 2-3 кВт.

 

2. Тривалість роботи.

Ви зібрали дані про своє середньодобове споживання (звичайне або “економне”) і у вас вийшло, наприклад, 1,6 кВт*год за період, на який ви бажаєте зарезервуватись. Ємність батареї має складати близько 2 кВт*год (з огляду на втрати під час заряду/розряду, а також на те що НЕ бажано розряджати акумулятор “в нуль”).

Але є важливий нюанс. Лише батареї з літієвої серії можуть заряджатися швидко. Тому якщо планується жити в режимі, наприклад, 5 годин світло є, а 5 – відсутнє, то зарезервуватися свинцевими чи гелієвими акумуляторами не вийде. Та і загалом попри більшу вартість LiFePo4 батарей, за рахунок більшої кількості циклів – вони обійдуться в кінці кінців дешевше.

Отже, тепер ви вже можете підібрати генератор (лише для приватних будинків), зарядну станцію, або набір інвертор+акумулятор (по суті та ж зарядна станція, але часто буде коштувати дешевше, ніж її переносний аналог).

Вам потрібно, щоб їх потужність була не менша, ніж порахована вище, а ємність батерей (для батарейних систем) відповідала вашим потребам для комфортного або економного споживання.

 

 

Крок 4 – підбір системи резервування теплопостачання.

Для квартири в багатоповерховому будинку

На початку ми визначили, що середня потреба в тепловій енергії для конкретної квартири склала: 4,3 кВт*год/добу, а потужність – 1,8 кВт. Це трьохкімнатна квартира 70 кв. м. в панельному будинку.

Як зарезервувати хоча б на 4 години?

Спочатку про доступні енергоносії: будь-які паливні (дрова, газ, спирт і т. д.) для квартири не підходять, так як неможливо нормально відвести продукти згорання і додається великий ризик пожежі.  Варіанти димохід в стіну чи у вікно – теж не вихід, – бо без димососу (а його в “буржуєк” немає) ви або отруїте сусідів, або при маленькому вітерці всі продукти згорання підуть до вашої оселі і можете отруїтися самі.

Тому для квартир практично єдиними варіантом є використання в якості резерву електроенергії. А от як це забезпечити за умови, що електромережі мають малу пропускну спроможність та й ще плануються відключення – нижче.

З огляду на те, що всі зарядні станції за притомну вартість мають ємність не більше 2 кВт-год – то очевидно, що це нам не допоможе.

Але набагато дешевший спосіб акумулювання (а для квартир з електроопаленням – це взагалі дуже хороший варіант за наявності “нічного тарифу”) – це використання водяних або керамічних теплоакумуляторів. Так, ємність в 100 літрів може накопичити 4 кВт-год, відповідно 200 – це 8 кВт-год – а це вже 4 години майже повноцінного опалення для неутепленої квартири. Керамічні накопичувачі збережуть менше, але з іншого боку, вони компактніші і простіші для встановлення.

Заряджати такі теплоакумулятори можливо по таймеру в нічні години, коли дефіциту електроенергії, як правило, немає.

Також для водяних теплонакопичувачів вам знадобиться ще зарезервувати роботу циркуляційного насосу, але це вже набагато простіше – його потужність буде в районі 100 Вт.

 

 

Наступний крок для зменшення навантаження на опалення – це використання кондиціонерів в режимі обігріву (по суті – це тепловий насос). Вони споживають в 1,7-2,5 рази менше електроенергії, ніж звичайні нагрівачі, але за дуже низьких температур (-5 і нижче, а для деяких моделей -15 і нижче градусів) вони перестають працювати.

Готуючись до відключень, оберіть одну кімнату, де будете підтримувати оптимальну температуру для перебування, і не намагайтеся обігріти всю квартиру – це і зменшення потужності електронагрівачів, і менші затрати.

І не забуваємо про заходи на рівні будинку. Щоб тепло дійшло до квартир, важливо слідкувати за трубопроводами в підвалах та на горищах. Вони мають бути добре утеплені, а за умови тривалої відсутності теплопостачання в будинку мають бути навчені люди, що зможуть злити теплоносій, аби уникнути замерзання та пошкодження трубопроводів.

 

Для приватних будинків

Тут все набагато простіше. Маючи змогу встановити димар, надійний спосіб – це встановлення твердопаливного (дров’яного чи пелетного котла). Але наведені вище поради теж знадобляться з огляду на економію коштів.

 

 

Увага! Не використовуйте в квартирах паливні генератори, буржуйки, газові балони!

Джерело: Екодія

Джерело