30 листопада, в день святкування памʼяті святого апостола Андрія Первозваного, Преосвященний владика Василій Івасюк, Правлячий архієрей Коломийської єпархії УГКЦ у співслужінні владики Петра Голінея, єпископа-помічника, всечесного о. Іллі Ступчука, місцевого пароха, всечесного о. Богдана Скірчука, декана Яремчанського та численного духовенства здійснив освячення новозбудованої церкви та дзвіниці в м. Яремче (Ямна), Яремчанського деканату Коломийської єпархії.

Ця визначна подія зібрала разом духовенство, молодь, гостей та всіх небайдужих вірних з навколишніх сіл і містечок. На подвірʼї церкви архієреїв привітали діти в гуцульських одностроях, підкресливши неординарність події.

Після чину освячення новозбудованої дзвіниці та нового дзвону відбувся чин освячення храму та жертовника, а відтак відбулась Архієрейська Божественна Літургія, яку молитовним співом супроводив хор церкви великомучениці Параскеви с. Фитьків, Тисменичанського деканату.

Під час проповіді, владика Василій наголосив: «Завдання Церкви поєднати людину з Богом і сприяти духовному росту кожної особи Людина, яка очікує від Церкви збагачення…, йде хибним шляхом і створює хаос навколо себе. Іншими словами, молитва і гріх не можуть разом жити у вашому серці. Або молитва вижене гріх або гріх зупинить молитву».

Також Преосвященний владика Василій пригадав коротку історію посвячення храмів у с. Ямна: «Згадку про першу Ямненську церкву Пресвятої Трійці знаходимо в реєстрі церков Львівської єпархії 1708 року. У першій половині XVIII ст. в селі стояла ця невелика дерев’яна церква, посвячена у 1720-х роках. У 1766 році на її місці громада звела нову дерев’яну однобанну церкву гуцульського типу Святого Івана Милостивого. Вона позначена на карті 1783 року. У 1816 році церкву ґрунтовно відремонтували. Тоді ж звели нову дерев’яну дзвіницю. У 1980-х роках дахи церкви й дзвіниці були під гонтами.
За деякими свідченнями, церква згадується як храм св. Арх. Михаїла і збудований в XVII – XVIII ст. У мешканців Ямної існує переказ, що старий іконостас у попередній дерев’яній церкві цього села зроблений з кедрини за гроші, які офірував на це Олекса Довбуш. Тепер ми маємо інший новий храм, який посвячений на честь «Всіх святих».

Владика застановився також і над історією богослужінь та поведінкою вірних у храмі: «Гоніння на Церкву принесли перших християнських мучеників. Богослужіння відбувались на їх могилах. Наявність у храмах на св. Престолі мощів є найважливішою ознакою «істинності» храму. Без мощів в храмі не може бути звершена жодна Божественна Літургія. Люди, котрі повірили в Бога, прагнули, щоб він був завжди з ними й тому прагнули «прив’язати» Бога до свого життя і свого народу, тому будували храм…
Отож, входячи до церкви, кожен християнин кладе на собі знак Св. Хреста, підкреслюючи тим самим, що він переступив поріг святого місця і готовий розпочати розмову з Богом молитися. Подібно, за давнім українським звичаєм подорожній, входячи до дому господаря, насамперед хреститься у бік святих ікон, а після цього вітається з господарем… Ми посвятили й нову дзвіницю, яка вже розганяє від села всякі труднощі для вірянина  та кличе людей до храму. Вітання з господарями храму виражається в тому, що кладемо на себе знак Святого Хреста, цілуємо ікону святих і відходимо на молитву. Цей підхід до тетрапода символізує нашу життєвий шлях, на якому проходить постійна боротьба зі злом. Однак у наполегливій боротьбі всі святі нам допомагають побороти гріх й осягнути бажану зустріч із Богом».

На завершення проповіді Владика Василій Івасюк зазначив:
«Розмовляйте з Богом, з Пресвятою Богородицею, розмовляйте з ангелами, розмовляйте зі святими. Коли ми розмовляємо з Богом, тоді отримуємо дари Святого Духа. Моліться, моліться і ще раз моліться щоби стати хорошими людьми.
Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя», спаси Україну».

Після Літургії були зачитані декрети й нагороджено о. Іллю Ступчука хрестом з прикрасами та о.12:43

Андрія Бойчука, місцевого сотрудника, жовтим ієрейським хрестом за ревне душпастирське служіння, за розбудову Христової церкви.

Опісля владика Василій за сприяння завершення будівництва храму вручив Патріаршу грамоту п. Андрію Мироняку, міському Голові м. Яремче та вручив численні грамоти меценатам і жертводавцям за розбудову храму.

Своєю чергою о. Ілля Ступчук подякував архієреям за душпастирської візи та освячення храму. У своєму слові отець-парох теж згадав нині вже покійного владику Павла Василика, єпископа Коломийсько-Чернівецького, який дав благословення на будівництво храму, владику Володимира Війтишина, тепер Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського, який освячував наріжний камінь, блаженної памʼяті владику Миколу Сімкайла, який сприяв будівництву та колись визначних душпастирів краю: о. Михаїла Косила, о. Івана Бойка та о. Івана Качанюка, які були духовними авторитетами для Ямненської громади.

Після цього духовенство та вірні молилися духовний гімн «Боже Великий, Єдиний» за мир і перемогу в Україні.

Джерело